Понеділок, 24.07.2017, 02:51
Історія та гуманітарні дисципліни
Головна | Реєстрація | Вхід Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту



QBN.com.ua
Головна » Статті » Історія України » Стародавня доба

Марков О. Люди сучасного типу поселилися на берегах Дону понад 40 000 років назад
Розкопки пізньопалеолітичної стоянки Костенки-14 (2002 рік)
Російські археологи спільно з колегами із США, Великобританії й Італії зуміли довести, що вік найдавніших поселень людини сучасного типу в Східній Європі (комплекс стоянок Костенки на березі Дону) складає 42-45 тисяч років.

Це означає, що Homo sapiens заселили Східну Європу приблизно в той же час або навіть трохи раніше, ніж Центральну і Західну. Можливо, розселення йшло декількома паралельними хвилями, про що свідчать значні відмінності найдавніших пізньопалеолітичних культур Західної і Східної Європи.

Люди сучасного типу (Homo sapiens), носії пізньопалеолітичної (оріньякської) культури, заселили Західну і Центральну Європу приблизно 40-42 тис. років назад; на півдні Центральної Європи вони з'явилися трохи раніше. Хронологія заселення сучасними людьми Східної Європи вивчена гірше, і справа тут не стільки в недоліках вивчених стоянок первісної людини, скільки в тому, що їх дуже важко точно датувати.

Унікальний комплекс пізньопалеолітичних стоянок Костенки знаходиться у Воронезькій області на західному березі Дону. Тут на невеликій території сконцентровано близько 30 стоянок різного віку, причому деякі з них - багатошарові, тобто люди мешкали тут протягом тривалого часу. Людських кісток в найнижчих із цих шарів, на жаль, знайти не вдалося (за винятком окремих зубів), зате знайдено багато кам'яних і кістяних виробів, характерних для пізнього палеоліту.

Михайло Васильович Аніковіч з Інституту історії матеріальної культури (Санкт-Петербург) і його колеги з різних наукових установ Росії, США, Великобританії й Італії опублікували в останньому номері журналу Science статтю, в якій приведені результати багаторічних зусиль, направлених на встановлення точного віку цих стоянок.

Датувати свої знахідки археологам допоміг прошарок вулканічного попелу віком близько 40 000 років, який простежується у кількох районах Центральної і Східної Європи. Вік попелу визначений за допомогою радіоізотопного методу (40Ar/39Ar). Найстародавніші шари, що містять пізньопалеолітичні вироби, в Костенках знаходяться нижче цього прошарку - отже, вони старші. Вік визначали також за допомогою радіовуглецевого, люмінесцентного і палеомагнітного методів та споро-пилкового аналізу. Уся сукупність отриманих даних свідчить про те, що люди сучасного типу - носії пізньопалеолітичної культури - жили на території Воронезької області вже 42-45 тисяч років назад.

Найдавніші пізньопалеолітичні вироби з найнижчого шару стоянки Костенки-14. A-D, F - кам'яні вироби, Е - вирізаний із кістки слона (мамонта) об'єкт, що можливо є незавершеним скульптурним зображенням людської голови, G - просвердлена раковина молюска, H, I - кістяні вироби.

Набір артефактів, знайдений в найстародавніших шарах, поза сумнівом, є пізньопалеолітичним. Про це свідчать різноманітні вироби з кістки, зокрема, оброблений шматочок бивня мамонта, що нагадує недопрацьовану скульптуру (див. мал.). Проте цей комплекс все-таки значно відрізняється від типової оріньякської культури, характерної для Центральної й Західної Європи. Можливо, люди сучасного типу, які вперше з'явилися на Балканах і в Східній Європі (у долині Дону) приблизно в один і той же час, були представниками різних племен і прийшли з різних місць: перші, швидше за все, - з Лєванта і Малої Азії, а другі - із Закавказзі або Центральної Азії.

Одним з найбільш спірних питань в археології є проблема переходу від середнього до пізнього палеоліту, тобто від культури, яку традиційно пов'язують із неандертальцями, до пізньопалеолітичної культури Homo sapiens. Якщо в Західній і Центральній Європі цей перехід достатньо різкий (що відповідає точці зору відносно того, що сапієнси витіснили неандертальців, не змішуючись з ними і нічого, не запозичуючи), то в Центральній Азії (наприклад, на Алтаї) спостерігається плавніший перехід від середнього до пізнього палеоліту з явними ознаками культурної спадкоємності.

Homo sapiens neanderthalensis та Homo sapiens sapiens
У Східній Європі, як повідомляють автори обговорюваної статті, перехід відбувався швидше за західноєвропейським типом, тобто був різким, стрибкоподібним. У районі Костенок є і середньопалеолітичні стоянки. Людських кісток там теж не знайшли, але передбачається, що ці стоянки належали місцевим неандертальцям (так звана Стрілецька культура). Стрілецькі комплекси артефактів зустрічаються і нижче, і вище прошарку вулканічного попелу, тобто передбачувані неандертальці, можливо, довгий час жили пліч-о-пліч із передбачуваними прийдешніми сапієнсами. При цьому стрілецькі стоянки різко відрізняються від пізньопалеолітичних. Там відсутні вироби з кістки і рогу, там не знайдено прикрас і витворів мистецтва.

Крім того, деякі кам'яні вироби, виявлені на найдавніших пізньопалеолітичних стоянках в Костенках, виготовлені з каменя, який можна було знайти лише на відстані 100-150 км. від стоянки, а мушлі, знайдені там, могли бути принесені лише з чорноморських берегів, розташованих на відстані 500 км. На середньопалеолітичних стрілецьких стоянках усі вироби виготовлені з місцевих матеріалів.

Нарешті, існує ще одна важлива відмінність між середньопалеолітичними і одновіковими пізньопалеолітичними стоянками цього району. На перших зустрічаються в основному кістки крупних тварин (таких як кінь і північний олень). На інших - кістки крупних тварин рідкісні, а переважають кістки звірини дрібного і середнього розміру (заєць, лисиця, песець, вовк), а також птахів. Усе це говорить про те, що люди сучасного типу прийшли до Східної Європи близько 45 000 років назад, вже володіючи високорозвинутою пізньопалеолітичною культурою, і поступово витіснили прадавнє населення, що мешкало тут (імовірно - неандертальців).

Переклад українською - портал “Аратта”

Джерело: M. V. Anikovich, A. A. Sinitsyn, John F. Hoffecker, Vance T. Holliday, V. V. Popov, S. N. Lisitsyn, Steven L. Forman, G. M. Levkovskaya, G. A. Pospelova, I. E. Kuz'mina, N. D. Burova, Paul Goldberg, Richard I. Macphail, Biagio Giaccio, N. D. Praslov. Early Upper Paleolithic in Eastern Europe and Implications for the Dispersal of Modern Humans // Science. 2007. V. 315. P. 223-226.

Запозичено: http://www.harmony.com.ua

Категорія: Стародавня доба | Додав: chilly (17.06.2008)

Як качати з сайту


[ Повідомити про посилання, що не працює

Права на усі матеріали належать іх власникам. Матеріали преставлені лише з ознайомчєю метою. Заванташивши матеріал Ви несете повну відповідальність за його подальше використання. Якщо Ви є автором матеріалом і вважаєте, що розповсюдження матеріалу порушує Ваші авторські права, будь ласка, зв'яжіться з адміністрацією за адресою ukrhist@meta.ua


У зв`язку з закриттям сервісу megaupload.com , та арештом його засновників частина матерійалу може бути недоступна. Просимо вибачення за тимчасові незручності. Подробніше

Переглядів: 1078
Форма входу
Логін:
Пароль:
Пошук
Друзі сайту
Статистика
Locations of visitors to this page

IP






каталог сайтів



Онлайн усього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Copyright MyCorp © 2017