Субота, 22.07.2017, 00:50
Історія та гуманітарні дисципліни
Головна | Реєстрація | Вхід Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту



QBN.com.ua
Головна » Статті » Історія України » Сучасність

ВІДНОСИНИ УКРАЇНА-НАТО В ЦИФРАХ І ФАКТАХ

ВІДНОСИНИ УКРАЇНА-НАТО В ЦИФРАХ І ФАКТАХ

08-02-11 14:58 | Ивано-Франковский облсовет

ВІДНОСИНИ УКРАЇНА-НАТО В ЦИФРАХ І ФАКТАХ
Дата: 11.02.2008
Тема: Інформаційна політика
НАТО (NATO – North Atlantic Treaty Organisation) – Організація Північноатлантичного договору (за назвою підписаного в Вашингтоні 4 квітня 1949 року відповідно до Статті 51 Статуту ООН установчого документу Організації). Членами НАТО є 26 держав Європи та Північної Америки.
З 4 квітня 1949 року члени НАТО - США, Канада, Великобританія, Франція, Португалія, Італія, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Норвегія, Данія, Ісландія. У 1952 році до НАТО ввійшли Греція і Туреччина, в 1955 р. – ФРН, у 1982 р. – Іспанія, в 1999р. – Польща, Чехія та Угорщина, в 2004 р. – Латвія, Литва, Естонія, Словенія, Болгарія, Румунія і Словаччина.
Штаб-квартира організації розташована в Брюсселі (Бельгія).
Штаб Верховного Головнокомандувача об’єднаними збройними силами НАТО в Європі знаходиться в м.Монс (Бельгія). Функціональне командування — Командування об’єднаних збройних сил НАТО з питань трансформації розміщене м.Норфолк (США).
Ухвалення всіх рішень в НАТО відбувається на принципі консенсусу.
Емблема НАТО затверджена у жовтні 1953 року. Коло символізує єдність та співпрацю, компас - спільний шлях до миру, який обрали для себе країни-члени.
 
1. Основні нормативно-правові документи України у сфері євроатлантичної інтеграції:
- Постанова Верховної Ради України від 2 липня 1993 р. №3360-ХІІ “Основні напрями зовнішньої політики України”.
- Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 23 травня 2002 р. “Про Стратегію України щодо Організації Північноатлантичного договору (НАТО)”, введене в дію відповідним Указом Президента України від 8 липня 2002 р.
- Постанова Верховної Ради України від 21 листопада 2002 р. №233-IV “Про рекомендації парламентських слухань про взаємовідносини та співробітництво України з НАТО”.
- Закон України від 19 червня 2003 р. № 964-IV “Про основи національної безпеки України”.
- Указ Президента України від 21 квітня 2005 р. №702/2005 “Питання Воєнної доктрини України”.
- Указ Президента України від 12 лютого 2007 р. №105/2007 „Про Стратегію національної безпеки України”.
2. Започаткування відносин Україна-НАТО:
Перші контакти встановлені восени 1991 р. (візит представника МЗС).
Перший візит Генерального секретаря НАТО М.Вернера до Києва – 22-23 лютого 1992 р. Під час візиту Україну було запрошено до участі в Раді Північноатлантичного співробітництва (РПАС).
Перший візит Президента України (Л.Кравчука) до штаб-квартири НАТО – 8 липня 1992 р.
 
3. Основні етапи розвитку відносин:
Березень 1992 р. Україна стала членом Ради Північноатлантичного співробітництва (РПАС).
8 лютого 1994 р. Україна підписала Рамковий документ програми “Партнерство заради миру” (ПЗМ). В результаті, підрозділи Збройних Сил України отримали можливість брати участь у спільних з країнами-членами та партнерами НАТО військових навчаннях.
14 вересня 1995 року прийнято Спільну заяву України і НАТО щодо започаткування "розширених і поглиблених" відносин, які наприкінці 1996 року дійшли у своїй еволюції до "особливих та ефективних", заклавши основи для початку 20 березня 1997 року офіційних переговорів щодо формалізації відносин особливого партнерства між Україною та НАТО.
30 травня 1997 р. Україна стає співзасновницею та учасником наступниці РПАС – Ради євроатлантичного партнерства (РЄАП), до якої на сьогодні входять 26 держав-членів НАТО та 23 держави-партнери.
9 липня 1997 р. Україна та НАТО підписують Хартію про особливе партнерство. Створюється унікальний орган координації співпраці (аналог діє тільки між НАТО та Росією) – Комісія Україна-НАТО (КУН), в рамках якої діють спільні робочі групи(СРГ) з питань воєнної реформи, озброєнь, економічної безпеки, планування на випадок надзвичайних ситуацій, з питань науки і захисту довкілля.
22 листопада 2002 р. на засіданні КУН у Празі було схвалено План дій Україна-НАТО, в рамках якого реалізуються щорічні Цільові плани Україна-НАТО.
21 квітня 2005 р. на засіданні КУН у Вільнюсі започатковано Інтенсифікований діалог з НАТО з питань набуття членства та відповідних реформ.
22 жовтня 2007 р. Президент Віктор Ющенкона відкритті засідання Ради міністрів оборони країн Південно-Східної Європи у Києві підтвердив незмінність курсу України на членство у НАТО та ЄС і закликав європейських партнерів підтримати нашу державу у її прагненні приєднатися до Плану дій щодо членства. „Рубіжною позицією в цьому питанні українська сторона розглядає наступний саміт Альянсу у Бухаресті у квітні цьогороку,” – заявив Президент.
7 грудня 2007 р. у Брюсселі відбулося засідання Комісії Україна-НАТО на рівні міністрів закордонних справ, на якому українська сторона звернулася до представників країн-членів НАТО з проханням підтримати намір України приєднатися до Плану дій щодо членства в ході Бухарестського саміту Альянсу 2-4 квітня 2008 року. У свою чергу, більшість союзників пов’язала розгляд питання про поглиблення співробітництва з Україною з швидким формуванням в Україні урядової коаліції та досягненням консенсусу щодо майбутнього рівня співпраці нашої держави з НАТО між Прем’єр-міністром та Президентом України.
18 січня 2008 р. Міністр закордонних справ Володимир Огризко передав Генеральному секретарю НАТО Яапу де Хооп Схефферу листа за підписами Президента, Голови Верховної Ради та Прем’єр-міністра України, в якому висловлюється спільна позиція щодо необхідності та готовності України приєднатися до ПДЧ в ході саміту Організації в Бухаресті.
29 січня 2008 р. Прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко провела зустріч з Генеральним секретарем НАТО Я.Схеффером, що відбулася у штаб-квартирі НАТО, Брюссель.Прем’єр-міністр та Генеральний секретар обговорили двостороннє співробітництво в рамках Інтенсифікованого діалогу Україна-НАТО та отриманий на адресу Генерального секретаря лист за підписом керівників української держави з проханням розглянути можливість приєднання України до ПДЧ на квітневому самміті НАТО в Бухаресті. 
 
4. Національна система координації співробітництва України з НАТО
Указом Президента України від 13 березня 2006 р. № 215/2006 визначено, що Національну систему координації співробітництва України з НАТО складають органи виконавчої влади України, інші державні органи, спеціально уповноважені особи, діяльність яких пов"язана або спрямована на реалізацію державної політики у сфері євроатлантичної інтеграції.
Президент України забезпечує національну безпеку та здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю. Таким чином, інститут Президента є провідним у галузі, що стосується реалізації політики України щодо членства в НАТО. Президент відіграє свою роль в цій сфері в тому числі і через Раду національної безпеки і оборони України, яка розглядає на своїх засіданнях та подає на розгляд Президенту пропозиції щодо визначення стратегічних і концептуальних підходів та напрямів розвитку співробітництва України з НАТО.
Кабінет Міністрів України відповідно до Конституції України забезпечує здійснення зовнішньої політики держави, а також здійснює заходи щодо забезпечення обороноздатності та національної безпеки держави. Відповідно до Указу Президента №1861/2005 від 27.12.2005 р. „Про рішення Ради національної безпеки і оборони від 25 листопада 2005 року „Про невідкладні заходи щодо дальшого розвитку відносин України з організацією Північноатлантичного договору (НАТО)” одним із пріоритетів діяльності КМУ визначено забезпечення реалізації державної політики щодо співробітництва України з НАТО, зокрема, досягнення критеріїв членства в Альянсі.
Складовим елементом національної системи координації України з НАТО є також Міжвідомча комісія з питань підготовки України до вступу в НАТО, створена вищезазначеним Указом Президента № 215/2006 від 13.03. 2006 р.
Обов’язки Голови Міжвідомчої комісії покладено на Першого заступника Міністра закордонних справ України В.Д.Хандогія.
В рамках Національної системи координації діють 15 робочих груп, які очолюються національними координаторами (перші заступники або заступники керівників центральних органів виконавчої влади України) галузевого співробітництва України з НАТО:
1. Національний координатор співробітництва України з НАТО у сфері зовнішньої політики – Перший заступник Міністра закордонних справ України;
2. Національний координатор співробітництва України з НАТО у сфері реформування сектору безпеки та цивільного контролю – Заступник Секретаря РНБОУ з питань безпеки у зовнішньополітичній сфері;
3. Національний координатор співробітництва України з НАТО у сфері оборони та у військовій сфері – Перший заступник Міністра оборони України;
4. Національний координатор співробітництва України з НАТО в економічній сфері – Перший заступник Міністра економіки України;
5. Національний координатор співробітництва України з НАТО у сфері екології та охорони довкілля – Перший заступник Міністра охорони навколишнього природного середовища України;
6. Національний координатор співробітництва України з НАТО у сфері освіти, науки і технологій – Перший заступник Міністра освіти і науки України;
7. Національний координатор співробітництва України з НАТО у сфері надзвичайних ситуацій – Заступник Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;
8. Національний координатор співробітництва України з НАТО у правовій сфері – Заступник Міністра юстиції України;
9. Національний координатор співробітництва України з НАТО у сфері ресурсного (фінансового) забезпечення – Заступник Міністра фінансів України;
10. Національний координатор співробітництва України з НАТО у сфері оборонної промисловості – Заступник Міністра промислової політики України;
11. Національний координатор співробітництва України з НАТО у сфері нерозповсюдження та експортного контролю – Заступник Міністра закордонних справ України;
12. Національний координатор співробітництва України з НАТО у сфері інформації – Перший заступник Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України;
13. Національний координатор співробітництва України з НАТО у сфері безпеки кордонів – Заступник Голови Державної прикордонної служби України;
14. Національний координатор співробітництва України з НАТО у сфері безпеки – Заступник Голови Служби безпеки України;
15. Національний координатор співробітництва України з НАТО у сфері боротьби з корупцією, організованою злочинністю та тероризмом –Заступник Голови Служби безпеки України.
 
5. Практичне співробітництво Україна-НАТО
Цільовий план Україна-НАТО
З метою забезпечення співробітництва Україна-НАТО в рамках Плану дій Україна-НАТО, прийнятого на засіданні КУН в рамках Празького саміту 22 листопада 2002 р., щорічно розробляються Цільові плани Україна-НАТО.
На цей час забезпечено реалізацію вже п’яти Цільових планів (2003-2007 рр.). ЦП-2007 (затверджений Указом Президента України № 535 від 18.06.07) містив 278 заходів. У цілому із278 заходів ЦП-2007 виконано повністю – 204, виконано частково - 57, не виконано - 12 заходів. Термін виконання 5 заходів перенесено на поточний рік. Таким чином, за звітний період виконано повністю 73,3 % заходів ЦП-2007.
У грудні 2007 року було завершено міжвідомче погодження проекту Цільового плану Україна-НАТО на 2008 рік (ЦП-2008) у рамках Плану дій Україна-НАТО. Проте, з огляду на зміни складу Уряду України, проект ЦП-2008 пройшов процедуру повторного погодження причетними міністерствами і відомствами України, та був переданий на розгляд Кабінету Міністрів України.
З урахуванням досвіду, отриманого в минулому та попередніх роках Уряд України спрямовуватиме зусилля виконавчої влади у 2008 році на забезпечення належного виконання заходів ЦП-2008 та на більш тісну співпрацю з Організацією Північноатлантичного договору з метою реалізації євроатлантичних прагнень нашої держави.
Цільовий план формується на основі пропозицій міністерств і відомств, які містять конкретні завдання в різних сферах, таких як внутрішньополітичні питання, зовнішня та безпекова політика, реформування структур безпеки та оборони, інформування громадськості, інформаційна безпека, а також економічні та правові питання. Зобов"язання України згідно з цим документом мають політичний характер. Для виконання цілей і завдань, передбачених ЦП, залучено понад 50 профільних міністерств та відомств України.
 
Індивідуальна програма партнерства між Україною та НАТО 
В рамках програми ”Партнерство заради миру” (ПЗМ) Україна бере участь у реалізації Робочої Програми Євроатлантичного Партнерства (РПЄАП) – ініціативи практичного співробітництва, що формується на основі пропозицій держав-членів та країн-партнерів НАТО, і складається із заходів міжнародного співробітництва (навчальних курсів, семінарів, конференцій, робочих зустрічей, експертних засідань) за визначеними галузями.
Щороку із запропонованого переліку РЄАП формується Індивідуальна програма партнерства (ІПП) між Україною і НАТО шляхом вибору заходів міжнародного співробітництва причетними міністерствами та відомствами України.
Протягом 2007 року МЗС України забезпечило координацію участі міністерств та відомств України у заходах міжнародного співробітництва в рамках Індивідуальної програми партнерства (ІПП)Україна-НАТО на 2007 рік. Із 334 заходів у рамках ІПП-2007 представники України (всього – 20 установ) взяли участь у 275 заходах, скасовано – 38, перенесено термін виконання – 15, незручні фінансові умови – 6. Крім того, представники причетних міністерств та відомств України додатково взяли участь у 16 заходах, проведених у рамках Робочої програми євроатлантичного партнерства.
Співробітництво Україна-НАТО у сфері реформування сектору безпеки
Співпраця з Альянсом у сфері реформування сектору безпеки України здійснюється у рамках Спільної робочої групи Україна-НАТО з питань воєнної реформи (СРГ ВР) і регламентується Планом дій Україна – НАТО, щорічними цільовими планами та робочими програмами СРГ ВР, які охоплюють, як правило, дворічний період і включають широке коло спільних заходів та конкретних проектів.
На першому етапі діяльність СРГ ВР, створеної у 1998 році, була зосереджена, насамперед, на виконанні завдань, пов’язаних з реформуванням Збройних Сил України, проведенням Оборонного огляду та імплементацією планів воєнної реформи.
Протягом останніх років пріоритет надається питанням співробітництва у сфері реформування сектору безпеки України. Зокрема, у 2006-2007 рр. в Україні за сприяння експертів НАТО було здійснено комплексний огляд сектору, метою якого є оцінка сучасних і перспективних загроз та викликів національній безпеці України, аналіз сучасного стану військових формувань і правоохоронних органів держави та опрацювання стратегії трансформації сектору безпеки на період до 2015 року.
Іншими важливими досягненнями СРГ ВР у зазначеній сфері є надання Альянсом експертної допомоги Україні у розробці проекту Стратегії національної безпеки України, затвердженої Президентом України 12 лютого 2007 року, а також проектів білих книг з питань реформування окремих складових сектору безпеки, реалізація Програми СРГ ВР з професійної підготовки цивільного персоналу оборонних і безпекових структур України, діяльність Робочої групи Україна-НАТО з питань цивільного та демократичного контролю над сектором розвідки (проведено 5 засідань), а також Мережі партнерства Україна-НАТО щодо підвищення обізнаності громадянського суспільства.
 
6. Невійськове співробітництво Україна-НАТО
 
Співпраця у галузі науки
Україна посідає друге місце серед країн-партнерів (перше – Росія) за інтенсивністю співробітництва у рамках програми НАТО “Безпека через науку”, який належить Комітету НАТО з науки заради миру та безпеки (раніше - Наукової програми НАТО і Наукового комітету НАТО), зокрема, за кількістю проектів та грантів на їх реалізацію.
З 2002 р. у програмі взяли участь майже 400 українських учених. Україна отримала близько 200 наукових стипендій і грантів. 41 грант надано на здійснення прикладних досліджень у сферах мікрохірургії та біотехнологій, ядерної фізики та гідрології, захисту довкілля та створення водоочисних споруд надано програмою НАТО “Наука заради миру” НАН України, вищим навчальним закладам (університети, академії) та дослідницьким центрам при НАНУ.  
На науку Україні виділяється майже 10% коштів у рамках цивільного бюджету НАТО, відведеного на науку. За п’ять років - майже 12 млн. дол. (2-3 млн.дол.США на рік).
НАТО спрямувало 500 тисяч євро на інформатизацію українських університетів. Загалом, за підтримки НАТО збудовано волоконно-оптичні науково-освітні мережі „УРАН” в 16-ти вищих навчальних закладах України:
- Національній академії державного управління,
- Київському національному економічному університеті,
- Київському національному університеті будівництва і архітектури,
- Національному педагогічному університеті,
- Національному авіаційному університеті,
- Одеському національному університеті ім. Мечникова,
- Одеському національному політехнічному університеті,
- Одеській державній академії будівництва і архітектури,
- Одеському національному морському університеті,
- Одеській національній академії зв’язку,
- Національній морській академії в Одесі,
- Південноукраїнському державному педагогічному університеті,
- Інституті біології південних морів ім. Ковалевського у Севастополі,
- Севастопольському національному технічному університеті,
- Харківському політехнічному інституті.
У цілому Членами Асоціації користувачів Української науково-освітньої телекомунікаційної мережі УРАН є 40 ВНЗ, у т.ч. Академія педагогічних наук України .
Реалізація проекту URAN дозволить:
надати широкий доступ до інформаційних ресурсів шляхом розбудови інфраструктури національної освітньо-наукової комп’ютерної мережі; створити інформаційні ресурси науки, забезпечити доступ до обчислювальних мереж і суперкомп`ютерів, віртуальних наукових лабораторій; створити інформаційні ресурси освіти, включаючи дистанційні системи дистанційного навчання, наукові-методичні та дидактичні розробки, мультимедійні засоби навчання, тестові системи; створити мережі електронних бібліотек; створити інформаційно-аналітичні системи управління освітою і наукою; інтегрувати систему науки і освіти до Європейського інформаційного середовища.  Започатковані консультації з структурними підрозділами МС НАТО (координаторами програм Альянсу “Наука заради миру”) з перспектив інтеграції науково-освітньої мережі УРАН до транс-європейської мережі GEANT. Така постановка питання обумовлена зростаючим попитом навчальних закладів і наукових установ України в інформаційних ресурсах та науково-технічній документації для проведення спільних наукових досліджень, а також необхідністю доступу до віддалених інтернет-ресурсів у галузях енергетики, медицини, фізики, радіаційної безпеки, аеродинаміки, геологіїі, океанологіі і метеорології тощо.  
Останні позитивні приклади наукової співпраці Україна-НАТО:
- Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут” отримав грант НАТО на 200 тисяч євро у 2006 р. для закупівлі додаткового обладнання;
- Група вчених харківського Інституту монокристалів (на замовлення і за фінансування НАТО) створила технологію виробництва прозорої тонкої броні, здатної витримати улучення бронебійної кулі з снайперської гвинтівки. Про це повідомив завідувач відділом монокристалів корунду Леонід Литвинов. За його словами, броня має структуру 3-шарового бутерброда зі скла, пластмаси та сапфіра. "Завдання сапфіра - перетворити конусну кулю в циліндричну. Завдання наступних шарів – затримати її у межах своєї товщини", - зазначив Литвинов. Він також зазначив, що сапфіри, що використовувались для виготовлення прозорої броні, - штучні, але за показниками твердості поступаються тільки алмазу. "Після зіткнення з шаром сапфіру куля сплющується, а відтак, удар вже ослаблений, і його зможе витримати навіть нетовсте скло", - додав Литвинов. Харківські спеціалісти вже провели перші випробування тонкої броні за підтримки Служби безпеки України. Її випробували за допомогою автоматів Калашникова. У цей час випробування продовжуються також в Росії, оскільки українською технологією зацікавились російські спецслужби та відомі автомобільні виробники.
- узгоджено завершальну фазу проекту “Розробка генератора рентгенівського випромінювання” (розробник - Національний науковий центр „Харківський фізико-технічний інститут”, м. Харків) та можливого отримання з бюджету програми НАТО “Безпека через науку” додаткового фінансування. Зокрема, йдеться про ключові елементи виконання плану на 2007 рік з української сторони:
виготовлення вакуумних камер 4-х дипольних магнітів; виготовлення 80 джерел живлення елементів магнітної системи; паспортизація магнітних елементів; монтаж лінійного прискорювача; монтаж елементів генератору рентгенівського випромінювання. Повне завершення робіт по проекту – запуск нагромаджувача електронів - очікується у 2008 році. - Україна також представлена академіком А.Ємець (НАН України) у складі робочої групи Комітету НАТО з науки заради миру та безпеки за напрямком Хімія/Біологія/Фізика. Протягом 2007-2008 років академік НАН України працюватиме у складі цієї робочої групи, яка відповідатиме за розробку, перегляд, затвердження, імплементацію та звітування про стан виконання програм і проектів Альянсу у державах-партнерах.
 
Співпраця у ГАЛУЗІ РеАБІЛІТАЦІЇ ВІЙСЬКОВИХ ОБ’ЄКТІВ
Першим проектом Україна-НАТО в цій сфері став затверджений НАТО у травні 2007 р. проект з екологічних досліджень на військовому аеродромі у м.Прилуки вартістю в 265 тис.євро, яким передбачено вивчення шляхів подолання негативних наслідків військово-господарської діяльності у місцях розташування колишніх військових баз (аеродромів, пускових ракетних установок тощо). 35 тис.євро спрямовано на організацію у Литві навчального курсу для фахівців Міністерства оборони та Міністерства охорони навколишнього природного середовища з підготовки фахівців з екологічного аудиту та проведення у Києві у 2008 році міжнародного семінару з проблематики використання колишніх військових об’єктів у мирних і цивільних цілях.
Співпраця у соціальній адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку
Протягом 2001-2007 рр. на мовних та спеціалізованих курсах перепідготовки для військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, за кошти НАТО перепідготовлено близькочотирьох тисяч військовослужбовців, звільнених у запас або відставку (2001 р. - 170, 2002 р. - 310, 2003 р. - 610, 2004 р. - 610, 2005 р. - 730, 2006 р. - 797 осіб, 2007р.-630 осіб).
У першу чергу, це інтенсивні 400-годинні мовні курси. Зараз це курси англійської, німецької, французької та італійської мов. Мовам навчають провідні мовні інституції в Україні – Британська Рада, Інститут Гете, Французький та Італійський культурні центри. Також після мовних курсів слухачам пропонується 100-годинних курс з основ маркетингу, менеджменту, фінансів або інших дисциплін за бажанням слухачів.
Загалом, з 1999 року в Києві, Одесі, Львові, Рівному, Харкові, Миколаєві, Севастополі, Херсоні, Білгород-Дністровському, Узині, Дніпропетровську тощо (разом охоплено 16 місць України) проведено близько ста десяти мовних та бізнес-курсів.
З 01.01.2006 р. у Хмельницькому реалізується проект НАТО/ПЗМ з підготовки фахівців у галузі менеджменту, маркетингу, комп’ютерних систем і технологій. Проект розрахований на 3 роки (2006-2008 р.р.). Його реалізація передбачає перепідготовку близько 600 (до 200 щорічно) військовослужбовців, які звільнюються з лав Збройних Сил внаслідок скорочення.
Бюджет проекту - 430 тисяч євро.
Після навчання Центр сприяє працевлаштуванню випускників шляхом створення бази даних вакантних посад на підприємствах області і держави загалом, проведення ярмарку вакацій та індивідуальної підтримки. Випускникам видається свідоцтво з підвищення кваліфікації державного зразка та сертифікат міжнародного стандарту.
 
Співпраця у ГАЛУЗІ розбудови демократичних оборонних інституцій
У рамках Спільної робочої групи Україна-НАТО з питань воєнної реформи закінчується другий рік реалізації Проекту, який стосується професійної підготовки цивільного персоналу для роботи в структурах оборони та безпеки України. На даний момент менеджмент Проекту є повністю функціональним і напрацьована методологія неупередженого відбору кандидатів для отримання необхідної підготовки за кордоном.
Загалом більш, ніж 35 заходами Проекту охоплено 300 посадових осіб з різних структур державної влади України. Загальна цифра сягає 4300 днів навчання. Найголовнішими напрямами підготовки на поточному етапі є формування і координація політики безпеки, ресурсний менеджмент, адміністративна/кадрова підтримка та зв’язки з парламентом і суспільством.
Протягом другого етапу відбувається поширення дії Проекту на інші державні структури безпеки України. У той же час, Міністерство оборони залишається його основним реципієнтом.
 
Співпраця у сфері реагування на наслідки надзвичайних ситуацій
У рамках планування на випадок надзвичайних ситуацій між Україною та НАТО створені передумови для розвитку ряду перспективних проектів, серед яких – започаткування практичної роботи з прогнозування та попередження ядерних катастроф, ліквідації наслідків катастроф природного та техногенного характеру тощо, а також для участі у спільних навчаннях та тренуваннях. Україна представлена на різноманітних заходах НАТО, пов’язаних з покращенням підготовленості національних структур до реагування на надзвичайні ситуації.
Допомога Україні була надана в 1995 р. під час аварії на очисних спорудах м.Харкова, в 1997 р. у проведенні пошуково-рятувальних робіт на місці катастрофи українського літака Як-42 в Греції, у 1998 і 2001 рр. – у подоланні наслідків повеней у Закарпатті.
Протягом останніх років основна увага приділялася практичній реалізації положень Меморандуму про взаєморозуміння щодо планування при надзвичайних ситуаціях цивільного характеру та готовності до катастроф, укладеного між НАТО та МНС України 16.12.1997 року, виконанню Планів дій Альянсу у сфері ПНС, оптимізації механізмів використання військових ресурсів у цивільній діяльності з подолання наслідків надзвичайних ситуацій тощо. Крім того, Україна була представлена на заходах Альянсу специфічного характеру, пов’язаних з покращенням підготовленості структур Альянсу та країн-членів і партнерів НАТО до реагування на можливе застосування проти цивільного населення хімічних, біологічних, радіологічних та ядерних речовин (СBRN), посилення цивільної підтримки військових спроможностей НАТО в операціях з реагування на кризи. Налагодженою і ефективною стала співпраця МНС України з офісом Євроатлантичного координаційного центру реагування на катастрофи (ЄАКЦРК), у якому нині працює (стажується) представник МНС України О.Пінський.
Україна також бере участь у навчаннях НАТО цивільного характеру:
- 2007 рік – “Ідасса” (травень, Хорватія) – пошуково-рятувальна група МНС України;
- 2008 рік – підготовчий етап - “Усімаа” (червень, Фінляндія) – група з виявлення хіміко-радіологічних речовин МНС України.
 
Співпраця в галузі авіаційних транспортних перевезень з використанням можливостей стратегічної авіації України
Контракт АНТК ім.О.К.Антонова з НАТО розрахований на три роки з правом продовження. Вартість контракту - майже 600 млн. євро.
Українська компанія “Авіалінії Антонова” бере участь у програмі НАТО щодо забезпечення стратегічних авіаперевезень (SALIS). Згідно з програмою літаки АН-124 “Руслан” замовляються у компанії “Руслан-SALIS” (Німеччина), яка створена у 2005 році компаніями “Авіалінії Антонова” (Україна) та “Волга-Днепр” (Росія).
 
Співпраця у знищенні надлишкових та непридатних боєприпасів
У рамках програми ПЗМ з 2001 р. функціонує Трастовий фонд.
Практична робота Фонду в Україні розпочалася у 2002 р., з імплементації на Донецькому державному підприємстві хімічних виробів проекту із знешкодження протипіхотних мін. В наслідок реалізації проекту знешкоджено 400 тисяч протипіхотних мін, непридатних для подальшого використання і зберігання. На реалізацію проекту витрачено 800 тисяч доларівСША, наданих державами НАТО.
Інший проект, який є наймасштабнішим з усіх попередніх в рамках Трастового фонду НАТО/ПЗМ, передбачає чотири етапи його виконання протягом 12 років.
За оцінками NAMSA, загальна вартість утилізації боєприпасів та ЛОСЗ становитиме 75,4 млн. євро. При цьому, витрати України складатимуть приблизно 75% загальної вартості робіт, а інші 25% вартості покриватимуться за рахунок внесків країн-донорів до Трастового фонду НАТО/ПЗМ. До бюджету проекту від 15 країн-донорів надійшло більш ніж 7 млн. євро.
У ході першого етапу проекту терміном у 3 роки сплановано утилізацію 15 тис. тонн звичайних видів боєприпасів, 400 тис од. ЛОСЗ і 1000 од. ПЗРК. Вартість робіт – 7 968 725,00 млн. євро.
20.06.2006 р. у м.Шостка на полігоні Державного науково-дослідського інституту хімічних продуктів (Сумська обл.) відбулася офіційна церемонія започаткування проекту Трастового фонду НАТО/ПЗМ в Україні. Протягом 2006 року знищено 1000 одиниць ПЗРК, 500 пускових механізмів (комплекси Стріла-2, Стріла-2М, Ігла, Ігла-1).
09.08.2006 р. на базі в/ч А 4182 (м. Кам"янець-Подільський) розпочато процес знищення 400 тис. од. стрілецької зброї шляхом її переплавки в індукційних печах. Станом на 1 листопада 2007 року знищено 92500 одиниць ЛОСЗ.
 
 
7. Сфера інформування громадськості
-розробка та забезпечення функціонування веб-сторінки «Україна-НАТО» www.ukraine-nato.gov.ua (оновлюється щоденно);
-щотижнева розсилка інформації про діяльність Альянсу на більш ніж 200 електронних адрес по всій Україні;
-регіональні інформаційні поїздки керівництва та співробітників МЗС (близько 180 поїздок протягом 2006-2007р.р.);
-участь у конференціях та круглих столах (більше 200 заходів);
-публікація інформаційних посібників «Основоположні документи НАТО та Україна-НАТО», «Окремі аспекти відносин Україна-НАТО», «Україна-НАТО у запитаннях і відповідях» (загальний наклад 64 тис. прим.);
-висвітлення актуальних питань відносин Україна-НАТО на щотижневих брифінгах МЗС з питань зовнішньої політики;
-надання сприяння в організації ознайомчих візитів представників України до штаб-квартири НАТО (15 поїздок у 2007 р.);
 
8. Військове співробітництво Україна-НАТО
З 1994 р. в рамках програми ПЗМ було проведено понад 200 спільних військових навчань за участю ЗC України. Участь в них взяли близько 60 тисяч українських військових.  
У 1994 р. відбулося 2 навчання, у 1995 р. - 11, у 1996 р. - 18, у 1997 р. - 22, у 1998 р. - 17, у 1999 р. - 11, у 2001 р. - 15, у 2002 р. - 19, у 2003 р. - 24, у 2004 р.- 24, у 2005 р.- 9, у 2006 р. - 16 навчань.
У 2006 р. у 16багатонаціональних навчаннях взяли участь 7500 українських військових - кожен третій з тих, хто був задіяний у навчаннях ЗСУ у 2006 р.
Станом на вересень 2007 р. підрозділи ЗС України взяли участь у 7 навчаннях НАТО/ПЗМ; 3 - командно-штабні, 4 - навчання із залученням військ.
З 1995 року майже 20 тисяч військовослужбовців ЗСУ брали участь у 1475 заходах по лінії НАТО/ПЗМ (конференціях, курсах, семінарах тощо). У 2006 році в рамках „військової частини” Індивідуальної програми партнерства відбулося 230 заходів за участю 2,5 тис. військовослужбовців з України.
Витрати НАТО на фінансування участі українських військових в цих заходах склали 1,1 млн. дол.
На двосторонні відносини України з державами-членами НАТО у 2006 р. припадало 72% загальної кількості заходів двостороннього співробітництва Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.
 
9. Участь України у миротворчих та антитерористичних операціях під проводом НАТО
Україна – єдина держава, яка не є членом НАТО, і бере участь в усіх операціях під проводом Альянсу (відбуваються під егідою ООН).
Історія участі України в операціях НАТО:
- IFOR (Сили імплементації в Боснії і Герцеговині). Операція тривала з грудня 1995 р. по грудень 1996 р. Україна брала участь з грудня 1995 р. по грудень 1996 р. Український контингент: 240 окремий спеціальний батальйон (механізований) – 400 осіб. Місце дислокації: м.Сараєво;
- SFOR (Стабілізаційні сили в Боснії і Герцеговині). Операція тривала з грудня 1996 р. по грудень 2005 р. Україна брала участь з квітня 1997 р. по грудень 2005 р. Український контингент: 240 окремий спеціальний батальйон (механізований) – 410 осіб. Місце дислокації: м.Врапчичи. Всього у IFOR та SFOR взяли участь близько 2800 військовослужбовців Збройних Сил України;
- KFOR (Сили для Косово). Операція триває з 12.06.1999 р. Україна бере участь з 01.09.1999 р. Український контингент: окремий спеціальний батальйон у складі українсько-польського батальйону (УКРПОЛБАТ) багатонаціональної тактичної групи “Схід” - 185 осіб та 58 одиниць техніки (з 15.07.2000 р. по теперішній час); Місця дислокації: м.Пріштіна (спеціальна оперативна група), м.Бондстілл (офіцери спільного штабу, офіцери штабу УНК, одна механізована рота, частина підрозділів забезпечення, національний елемент забезпечення), м.Брезовиця (офіцери штабу УНК, одна механізована рота, частина підрозділів забезпечення);
- Місія ООН у Судані. Місія розгорнута у 2005 р. Український персонал: 8 військових спостерігачів ЗС України. Штаб Місії: м.Хартум. Україна надає допомогу у здійсненні авіаційних перевезень миротворчих контингентів Африканського Союзу (АС), який забезпечує миротворчі операції у провінції Дарфур (Судан). У період з 11 по 14.10.2006 р. Державне підприємство Міністерства оборони України „Українська авіаційна транспортна компанія” на звернення НАТО та на прохання АС забезпечило ротацію ганійського контингенту АС – 280 осіб миротворчого персоналу;
- NTM-I (Тренувальна місія НАТО в Іраку). Операція триває з вересня 2004 р. Україна бере участь з березня 2006 р., український персонал: 2 особи;
- ISAF (Міжнародні сили сприяння безпеці в Афганістані). Операція триває з серпня 2003 р. У 2007 р. до очолюваної Литвою Групи з реконструкції афганської провінції Гор було направлено 2 військових медики та офіцер штабу.
Україна відіграє дедалі активнішу роль у відбудові зруйнованої інфраструктури Ісламської Республіки Афганістан (ІРА). Зокрема, 31 жовтня 2007 р. Кабінет Міністрів України на виконання доручення Президента вирішив виділити 1,743 млн гривень на надання гуманітарної допомоги ІРА.
Крім того, холдингова компанія „АвтоКрАЗ” – переможець тендеру міністерства суспільних робіт Афганістану – поставить до цієї країни у листопаді 2007 р. партію автомобілів КрАЗ. У квітні 2007 р. компанія вже направила в громадський сектор Афганістану бортові автомобілі КрАЗ з маніпулятором.
Проводяться переговори з угорською стороною щодо участі України у відбудові гідроелектростанції в афганській провінції Баглан.
- Active Endeavor (Операція „Активні зусилля” - антитерористична операція НАТО на Середземному морі). Операція триває з 26.10.2001 р. Україна бере участь з 25.05.2007 р. Український контингент: Контактний пункт Командного центру ВМС ЗСУ; у 2007 р. взяли участь корвети «Тернопіль» та «Луцьк» ВМС ЗС України; команда спеціальних операцій зі складу 801 окремого загону боротьби з підводно-диверсійними силами та засобами; взвод морської піхоти зі складу 2 р
Категорія: Сучасність | Додав: ukrhist (07.06.2008)

Як качати з сайту


[ Повідомити про посилання, що не працює

Права на усі матеріали належать іх власникам. Матеріали преставлені лише з ознайомчєю метою. Заванташивши матеріал Ви несете повну відповідальність за його подальше використання. Якщо Ви є автором матеріалом і вважаєте, що розповсюдження матеріалу порушує Ваші авторські права, будь ласка, зв'яжіться з адміністрацією за адресою ukrhist@meta.ua


У зв`язку з закриттям сервісу megaupload.com , та арештом його засновників частина матерійалу може бути недоступна. Просимо вибачення за тимчасові незручності. Подробніше

Переглядів: 1781
Форма входу
Логін:
Пароль:
Пошук
Друзі сайту
Статистика
Locations of visitors to this page

IP






каталог сайтів



Онлайн усього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Copyright MyCorp © 2017