Четвер, 14.12.2017, 08:28
Історія та гуманітарні дисципліни
Головна | Реєстрація | Вхід Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту



QBN.com.ua
Головна » Статті » Історія держави і права Укр » Епоха нової історії

Суспільно-політичний устрій та право західноукраїнських земель у складі Австро-Угорської імперії

Суспільно-політичний устрій

та право Галичини, Буковини,

Закарпаття в складі

Австро-Угорської імперії

(XIX-початок XX ст.)
 
§ 1. Суспільний устрій

Наприкінці 1772 р. в результаті першого розподілу Поль­щі Галичина перейшла під владу Австрійської монархії. В 1774 р. Австрія приєднала до себе північну частину Молдав­ського князівства з містами Чернівці, Серет і Сучава, моти­вуючи тим, що ці землі колись належали до Галицького кня­зівства. Новий край, названий Буковиною, був заселений у північній частині українським, а в південній — українсько-румунським населенням. Деякий час на Буковині була війсь­кова влада. У 1786 р. край було приєднано до Галичини, і ли­ше у 1849 р. Буковину відокремили в окрему провінцію. Авст­рія поширила свою владу на Угорщину, в складі якої перебу­вало Закарпаття, ще у першій половині XVI ст. (1526 р.). Таким чином, в кінці XVIII ст. Галичина, Буковина і Закар­паття перебували в складі Австрійської монархії.

Політика Австрійської монархії на західноукраїнських землях мала колоніальний характер і була спрямована на те, щоб зробити ці землі придатком до австрійської промисло­вості. Основою економіки залишалося сільське господарство. При цьому більша частина кращих земель, ліси і пасовища належали поміщикам, державі, церкві, селянське ж господар­ство було переважно малоземельним.

Панівними класами на західноукраїнських землях були магнати і шляхта. Прикметно, що місцева шляхта мала право не нести військову службу, а тільки сплачувати за неї гроші.

Магнати і шляхта у Галичині були в основному польського походження, у Закарпатті панували угорські та австрійські феодали, а на Буковині — австрійські та румунські.

Основною частиною населення було селянство, яке пов­ністю залежало від поміщиків. Імператор Йосиф II (з 1765 р. правив разом з Марією-Терезією, з 1780 — самостійно) здійс­нив ряд реформ, які повинні були поставити на законну основу взаємовідносини селян і поміщиків. Патент 1781 р. (5 квітня 1782 р. — спеціально для Галичини) забороняв шляхті вимагати від селян понад трьох днів панщини на тиж­день, обмежувалися додаткові повинності на користь земле­власника. Селяни отримали права вільного одруження, пере­ходу на інші наділи, на відпуск від пана, звернення із скарга­ми на пана до суду, вони могли віддавати дітей до школи, навчатися ремесел.

Патентом від 12 квітня 1785 р. в Галичині був проведений перший земельний кадастр (перепис, економічна оцінка і класифікація усіх земельних угідь). Після його закінчення (1789 р.) було введено нове оподаткування. Тепер 70 відсотків врожаю залишалося у селянина, 12 відсотків — віддавалося державі, 18 відсотків — забирав поміщик. В кінці свого прав­ління Йосиф II підписав патент про заміну панщини грошо­вою платнею. Якщо взяти до уваги, що до того часу пани брали собі 80 відсотків прибутків селянина, то легко зрозуміти, яку бу­рю незадоволення викликав цей патент серед поміщиків.

Після смерті Йосифа II за його наступника Леопольда II (1790—1792 рр.) наступила певна реакція. Був скасований па­тент про заміну панщини грішми. Справжня реакція почала­ся за Франца II (1792—1835 рр.), коли реформи фактично припинилися.

На Буковині особиста залежність кріпаків була відмінена імператорським актом у 1785 р. Однак за селянами залишали­ся усі феодальні повинності, зберігалося поміщицьке земле­володіння.

Імператриця Марія-Терезія здійснила деякі перетворення і на Закарпатті. 1766 р. був прийнятий урбаріальний закон, згідно з яким було взято на облік усі селянські землі, встанов­лено розміри земельних наділів. Селяни мали віддавати помі­щику дев'яту частину врожаю, відпрацьовувати панщину (52 дні на рік із своїм тяглом чи 104 дні «пішої» панщини), нести інші натуральні й грошові повинності. У 40-х роках XIX ст. селяни Закарпаття виконували понад 20 видів пан­ських робіт. Крім цього, селяни сплачували державні подат­ки, виконували повинність на користь держави. В цілому роз

міри панщини та інших повинностей значно перевищували передбачені реформою норми.

Соціальне становище міського населення наприкінці XVIII ст. мало чим відрізнялося від попередньої доби. У промисло­вості Галичини, Буковини і Закарпаття переважали іноземні капітали, та й більшість заможних городян складали чужозем­ці. Але робітники майже скрізь були українського походжен­ня, оскільки ними переважно ставали зубожілі селяни та ремісники.

У 1848 р. в Австрії почалася революція. Австрійський ім­ператор під тиском народних мас змушений був проголосити деякі буржуазні реформи і пообіцяти конституцію. 22 квітня 1848 р. вийшов патент імператора про ліквідацію панщини в Галичині. На Буковину дія цього указу була поширена з 9 серпня 1848 р.

Рішення про звільнення селян на всій території Австрії було прийнято австрійським парламентом 7 вересня 1848 р. Закон скасовував кріпосну залежність селян, надавав їм права громадян держави і права власності на ту землю, яку вони от­римали у спадок. Разом з тим, закон передбачав компенсацію селянами на користь поміщиків 20-кратної вартості всіх річ­них кріпосних повинностей. В результаті у власність селян­ства Галичини і Буковини перейшло менше половини зе­мельних угідь краю. Більшість селян залишалася малоземель­ними та економічно неспроможними, значну частину їх (халупників, що володіли тільки хатами —- халупами, і комір­ників, які наймитували і жили у чужих хатах — коморах) було «звільнено» зовсім без землі. Вони відразу потрапили в еко­номічну кабалу до поміщиків. У власність поміщиків пере­йшли майже всі ліси та пасовища. За сервітути (пасовища, лі­си) селяни змушені були платити поміщикам на основі спеці­альних угод.

На Закарпатті, як і в усій Угорщині, феодальну залежність селян скасував закон, прийнятий угорським сеймом 18 берез­ня 1848 р. і підтверджений 1853 р. австрійським імператором Францем-Йосипом І (1830—1916 рр.), але на таких самих ка­бальних умовах, як і в Галичині та Буковині.

Незважаючи на те, що революція 1848—1849 рр. в Австрії не була послідовною, вона нанесла серйозний удар по фео­дальних відносинах, скасувала кріпосне право. Широкого розмаху набув національно-визвольний рух, зросла націо­нальна свідомість західноукраїнського населення.

Головним осередком українського національно-визволь­ного руху стала Східна Галичина. 2 травня 1848 р. у Львові

представниками галицької інтелігенції і духовенства була створена перша українська політична організація — Головна руська рада на чолі із єпископом Г. Яхимовичем. Програма Головної руської ради була досить обмеженою і зводилась до вимоги культурно-національної реформи для українського населення Галичини. Діяльність Ради підтримали представ­ники Закарпаття, які прагнули вийти зі складу Угорщини та об'єднатися з Галичиною у складі Австрійської монархії. Представники ж Буковини прагнули відокремити Буковину від Галичини і виділити її в окремий коронний край зі своїм сеймом. їх вимога була задоволена 1849 р. і це ще більше по­силило роздрібненість західноукраїнських земель.

Головна руська рада зініціювала створення місцевих ру­ських рад. Активна діяльність місцевих рад, до яких входили інтелігенція, сільські священики, вчителі, свідомі селяни, на­сторожила правлячі круги. Наприкінці 1849 р. більшість міс­цевих рад було закрито.

Категорія: Епоха нової історії | Додав: olesg (08.06.2008)

Як качати з сайту


[ Повідомити про посилання, що не працює

Права на усі матеріали належать іх власникам. Матеріали преставлені лише з ознайомчєю метою. Заванташивши матеріал Ви несете повну відповідальність за його подальше використання. Якщо Ви є автором матеріалом і вважаєте, що розповсюдження матеріалу порушує Ваші авторські права, будь ласка, зв'яжіться з адміністрацією за адресою ukrhist@meta.ua


У зв`язку з закриттям сервісу megaupload.com , та арештом його засновників частина матерійалу може бути недоступна. Просимо вибачення за тимчасові незручності. Подробніше

Переглядів: 8288
Форма входу
Логін:
Пароль:
Пошук
Друзі сайту
Статистика
Locations of visitors to this page

IP






каталог сайтів



Онлайн усього: 4
Гостей: 4
Користувачів: 0
Copyright MyCorp © 2017