ДЕЯКІ АСПЕКТИ СУЧАСНОЇ ІСТОРІОГРАФІЇ
ПРО КАМ’ЯНОВУГІЛЬНУ ТА МЕТАЛУРГІЙНУ ПРОМИСЛОВІСТЬ ДОНЕЦЬКО -ПРИДНІПРОВСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО
РЕГІОНУ кінця ХІХ –початку ХХ ст.
90-ті
рр. ХХ ст. характеризувались реформуванням суспільства й демократизацією
наукової думки. Відкритість архівів, введення до наукового обігу нових
документів і літератури створили передумови для переосмислення багатьох сторін
діяльності галузей кам’яновугільної та металургійної промисловості ДПЕР. Якщо
упродовж радянської доби у висвітленні роботи металургійної та вугледобувної
промисловості Донецько-Придніпровського економічного регіону домінували
економісти, то із здобуттям Україною незалежності та введенням ринкових
відносин дослідження мало висвітлених боків цих питань втратило для економістів
будь-яку привабливість, оскільки зі зміною соціальної формації більшість
виведених на підставі зібраних матеріалів закономірностей не працювали в нових
умовах, до того ж економічна криза значно скоротила потребу в глобальних дослідженнях.
Актуальність
теми полягає у необхідності систематизації, аналізу й узагальнення теорій,
напрямів, методів та висновків істориків і економістів ХХ – ХХІ ст. з питань,
пов’язаних зі специфікою становлення та розвитку кам’яної й вугільної
промисловості Донецько-Придніпровського економічного регіону кінця ХІХ –
початку ХХ ст.
Мета роботи
полягає в аналізі стану вивченості та розробки обраної проблеми в історичній та
суміжній літературі.
З
огляду на, треба зазначити, що лідерство у розробленні окремих історичних
питань існування та розвитку вугільної промисловості України перейшло від
економістів, праці яких домінували в дослідженні означеного регіону впродовж
др.. пол.. ХХ ст.. до істориків І. Довжук , В. Коновалюк, В.
Крутіков, О. Саманцов та ін.[1].
На початку 90-х років минулого століття В.
Крутіков продовжує дослідження соціальної структури міської буржуазії, яке було
відбито у статті „Соціальна структура
міської буржуазії України напередодні революції 1905-1907 рр.”. І як висновок
автор констатує: “У цілому напередодні революції 1905-1907 рр.
торговельно-промислова буржуазія України значною мірою змінила свій становий
купецький характер і перетворилась в клас, який об’єднував у своєму складі
різнорідні соціальні елементи” [2. 66].
Історична
наука колишнього Радянського Союзу (України в тому числі) фактично не
досліджувала соціально-психологічну мотивацію праці, тих чи інших дій чи
вчинків робітничої або селянської верстви початку ХХ ст. У певному розумінні це
було вигідно для СРСР у аспекті ідеології.
На
початку 90-х років ХХ ст. починається дослідження питання ментальності не на
інтуїтивному, а на професійному рівні. Різні її аспекти розроблялись
російськими вченими Інституту російської історії серед яких – О. Гордон, О.
Корелін, Ю. Бокарьов та ін., а в 90-х рр. ХХ ст. питання менталітету починають
досліджувати вчені Україні, одним з яких був Ю. Присяжнюк із працею
“Ментальність українського селянства в умовах капіталістичної трансформації
суспільства (друга половина ХІХ – початок ХХ ст., )”[3].
Ще на
поч.. ХХ ст.. дослідники М. Балабанов та
Ф. Фертнер відзначали визначну
психологічну рису селянства кінця ХІХ ст., що впливала на формування робітничої
сили, а саме: селяни мали землю, та не бажали йти працювати на виробництво[4].
Пояснення цього можна знайти у менталітеті селянина, на що й вказував Ю.
Присяжнюк: “Основою консервативності її
ментальності залишався спосіб життя, уклад, який був тісно пов’язаний з
працею на землі”. До того ж, “під час проведення реформ 1861, 1863, 1866 років місцеві
урядовці неодноразово констатували, що українські хлібороби вимагали надати їм
земляні ділянки, щоб земля не пустувала, чи здати
її в оренду [курсив наш – О.С ], а
“щоб її обробляти, працювати на ній” [5.24]. І, таким чином, ми знов
повертаємось до питання взаємин між власниками копалень та власниками землі,
які на першому етапі формування могли тільки орендувати ці землі, що на думку
усіх дослідників початку ХХ ст. призводило до напруження цих взаємин.
Ще одним психологічним моментом, на якому
наголошував Ю. Присяжнюк,
було те, що “перш за все селянин намагався уникнути господарського ризику, який
у хліборобській ментальності продовжував асоціюватись з перспективою зубожіння,
розорення чи щонайменше голодування” [6, 25]. А звідси – його інертність,
небажання ризикувати, що, в свою чергу, надавало можливості працювати та
вкладати капітал не місцевим, а прийшлим та іноземцям.
Треба
зазначити, що наприкінці 90-х рр. ХХ – початку ХХІ ст. в історичній науці
відбувається значне розширення проблематики наукових досліджень, що реалізувалось
у захисті кандидатських дисертацій С. Гнатюк , В. Дмитрієва, Л. Жванко та ін. [7],
але інтерес до інших історичних подій відсуває означену проблематику на другий
план, і таким чином робить її менш поширеною. Разом із тим в країнах СНД ця
проблематика залишається ведучою в історичній науці. На подальший розвиток
спрямовані проекти наукових досліджень, серед яких – “Фактори мотивації праці”,
“Еволюція трудових відносин”, “Страхова допомога”, “Народжуваність, смертність,
хвороби та травматизм, фізичний розвиток робітників”, “Заробітна платня” та ін.
теми, що охоплюють період з кінця ХІХ століття і до сучасності. Їх географічні
межі – Європейська Росія та Урал, але у ХХ ст. виокремлюють ще й Південь Росії.
Нові напрями розвиваються у зв’язку з напрямами таких сучасних розділів
історичної науки як історія ментальності, історія повсякденності, ґендерні
дослідження, тощо.
Таким
чином можна зазначити, що протягом 90-тих рр.. ХХ ст. продовжується дослідження
вугільної та металургійної промисловості Донецько-Придніпровського економічного
регіону. Тематика досліджень стає більш широкою. Разом із тим продовжується
дослідження суміжної проблематики, яка набула свого поширення. Прикладом стала
стаття В.В. Крутікова, присвячена дослідженню соціальної структури міської
буржуазії
[ 8].
Поряд
з цим проблематика Донецько-Придніпровського економічного регіону набула певної
невигідності порівняно з описанням
деяких інших історичних подій і тому залишається вузькоспеціалізованою.
Список
використаних джерел та літератури
1.
Довжук
И.В. Донбасс – центр угольной и металлургической промышленности Украины (60-80
гг. Х1Х в). – К.,
1997. – 18 с.,
Довжук І.В. Вугільно-металургійна промисловість Донбасу в середині ХІХ ст. – К., 1997. – 18 с.,Довжук І.В. До питання про технічний рівень
та продуктивність металургійних підприємств донбасу в 90- х рр. ХІХ ст//
Історична наука: проблеми розвитку: Матеріали конференції. Новітня історія
України.- Луганськ: Вид-во СНУ ім. Даля, 2002.-С.40-44., Коновалюк
В.І. Розвиток промислового комплексу регіону (на прикладі вугільної галузі):
Автореф. дис. ... канд. екон. наук / НАН України. Ін–т економіки пром-ті. –
Донецьк: Б.в., 1998. – 24 с., Крутіков В.В. Соціальна структура міської
буржуазії України напередодні революції
1905 – 1907 рр// Укр.ист. журн. –1992.-№3.- С.57-66.,Крутіков В.В. Буржуазія України та
економічна політика царизму в пореформений період.-Дніпропетровськ. 1992.-171с.,Саманцов О.П. Донецько-Придніпровський
регіон поч. ХХ ст в вітчизняній історіографії першої чверті ХХ ст.- Історична
наука: проблеми розвитку: Матеріали конференції. Новітня історія України.-
Луганськ,2002.-С.190-194.,Саманцов О.П.Висвітлення питання про
становлення і розвиток вугільної та металургійної промисловості
Донецько-Придніпровського економічного регіону в дослідження російських вчених
початку ХХ ст.-Україна –Росія: історія та сучасність:Матеріали міжнародної
науково-практичної конференції.-Умань.-2003.-С. 62-64.,Саманцов О.П. Методи дослідження розвитку
Донецько-Придніпровського економічного регіону в працях вітчизняних дослідників
поч .ХХ ст.- Сторінки історії: Збірник наукових праць/ Вип. Ред Н.Ф.
Гнатюк.-К.:ІВЦ С81 “ Видавництво “Політехніка “, Вип. 19.-С.215-222.,Саманцов О.П. Розвиток монополістичних
об’єднань в працях німецьких дослідників.- актуальні проблеми гуманітарних
наук. Збірник наукових праць.-Слов’янськ, 2004.-66с.,Саманцов О.П.Дослідження процесів
монополізації вугільної та металургійної промисловості у вітчизняній
історіографії поч. ХХ ст.-Південний архів: Збірник наукових праць. Історичні
науки.-Випуск 15.-Херсон, 2004.- С.30-36.
2.
Крутіков В.В. Соціальна структура міської буржуазії України напередодні революції 1905 – 1907
рр// Укр.ист. журн. –1992.-№3.- С.57-66.
3.
Присяжнюк Ю.П. Ментальність українського селянства в
умовах капіталістичної трансформації суспільства ( друга половина ХІХ – початок ХХ ст, ) “// УІЖ.- 1999.- №2 –
С. 23 – 43.
4.
Балабанов
М.С. История рабочей кооперации в России. Очерки по истории рабочего
кооперативного движения (1864-1917).- К.,1923.- 231 с.,Балабанов М. Борьба фабрикантов
против охраны труда. Пересмотр закона 3 июня 1886 г. // Труд в России.
Пг., 1924.- С. 128-129.,Балабанов М.С. Очерки по истории рабочего класса в России: В 3 ч. Ч. 2:
Капиталистическая Россия: Первый период (60-е - 80-е годы XIX в.) М.,1926. - 475 с.,Фертнер
Ф.Р. Донецкая каменноугольная промышленность.-СПб.,1909.-47с.
5.
Присяжнюк Ю.П. Вказана
праця
6.
Присяжнюк Ю.П. Вказана
праця
7.
Гнатюк Сергій Леонідович.
Внутрішня політика Гетьманату П. Скоропадського (1918 р.): українська
історіографія проблеми: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.06 / НАН
України; Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського. — К., 2002. — 20с., Дмитрієв
В. В. Градоначальства півдня України в ХІХ - на початку ХХ ст.: Автореф. дис...
канд. іст. наук: 07.00.01 / Дніпропетровський національний ун-т. — Д., 2003. —
20с., Жванко Любов Миколаївна. Внутрішня політика української держави у галузі
охорони здоров'я та соціального захисту населення (квітень-грудень 1918 року):
Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / Харківський національний ун-т ім.
В.Н.Каразіна. — Х., 2002. — 20с.
8.
Крутіков В.В. Соціальна структура міської буржуазії України напередодні революції 1905 – 1907
рр// Укр.ист. журн. –1992.-№3.- С.57-66
<
