Про Українську повстанську армію (УПА)

У Зв’язку з активізацією дій прихильників нацистських і фашистських поглядів, висловлюючи занепокоєння щодо наявності спроб надання статусу ветеранів Великої Вітчизняної війни посібникам нацистських окупантів, вшановуючи пам’ять сотень тисяч мирних громадян, десятків тисяч солдат Радянської Армії, загиблих від рук членів формувань ОУН-УПА, поважаючи рішення Нюрнберзького трибуналу щодо злочинів нацизму та фашизму, а також рішення ООН та комітету ООН з прав людини про недопущення пропаганди нацизму та фашизму, обласна рада

Вирішила:

1. З урахуванням та на підставі міжнародних правових документів, що засуджують нацизм та фашизм, звернутися до Харківської громади із зверненням про недопущення героїзації вояків ОУН-УПА. Звернути увагу Харківської громади та всіх посадових осіб на необхідність дотримання вимог міжнародного законодавства та рішень профільного комітету ООН та Нюрнберзького трибуналу про засудження посібників фашистської Німеччини у роки Другої світової війни.

2. Запропонувати Харківській обласній державній адміністрації, органам місцевого самоврядування демонтувати, в разі наявності, на своїх територіях пам’ятні знаки, дошки, камені тощо, встановлені на честь ОУН-УПА чи її вояків.

3. Звернутися до Міністерства освіти і науки України з пропозицією переглянути учбові програми, підручники, посібники і вилучити з учбового процесу ті, в яких історія Великої Вітчизняної війни, Другої світової війни подасться перекрученою, героїзується ОУН-УПА, інші збройні формування, створені ОУН разом з німецьким командуванням, які брали участь у боях разом з Німецькою армією чи каральних операціях проти партизанів і мирного населення.

4. Доручити Тимчасовій контрольній комісії з питань сприяння застосуванню норм європейського законодавства підготувати текст звернення до Міністерства освіти і науки України, Академії наук України стосовно приведення навчальних програм і підручників з історії у відповідність з доведеними історичною наукою фактами й історичними подіями.

5. Оприлюднити це рішення та пояснювальну записку у газеті «Слобідський край».

6. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію обласної ради з питань забезпечення прав людини, свободи слова та інформації (Стрижко Л. П.)

Голова обласної ради В. САЛИГІН

Пояснювальна записка
до рішення Харківської обласної ради щодо визначення статусу (ОУН-УПА) в Харківській області

Через невизначеність ролі і статусу організації українських націоналістів (ОУН) і створеної нею Української повстанської армії (УПА), в останні роки ведуться спроби героїзувати ці організації, а їх учасників представити як борців за волю України. В західних областях обласні ради своїми рішеннями уже визнали (ОУН-УПА) воюючою стороною у Другій світовій війні, а її вояків ветеранами війни, борцями за волю і незалежність України.

Львівська обласна рада ще 11 травня 1995 року своїм рішенням № 65 «Про статус Української повстанської армії, гарантії їх соціального захисту» розпочала цей процес. Цілком очевидно, що це не відповідає історичній правді, є цинічним знущанням над ветеранами Великої Вітчизняної війни, веде до дестабілізації ситуації в суспільстві, проявів екстремізму І насильства у відносинах між мешканцями різних регіонів України.

На підставі багатьох офіційних документів, свідчень очевидців, рішень Нюрнберзького трибуналу давно доведено, що ОУН активним чином співпрацювали з Вермахтом, військовою розвідкою Абвер. її керманичі мали військові звання німецької армії і нагороджувалися вищими нагородами Німеччини. Зрозуміло ж, не за боротьбу проти німецької окупації.

Р. Шухевич (Тур) гауптштурмфюрер СС, майор Абверу, нагороджений двома залізними хрестами і медалями.

В. Сидор — капітан Абверу, нагороджений залізним хрестом.

Д. Клячківський (Клим Савур) — лейтенант Абверу.

І. Гриньох — капітан Абверу, капелан бандерівського батальйону «Нахтігаль», головний капелан 14-ї гренадерської дивізії СС «Галичина», кавалер 2-х залізних хрестів.

П. Мельник — капітан 14-ї гренадерської дивізії СС «Галичина».

Всі вони приймали військову присягу на вірність фюреру і нацистській Німеччині:

«Присягаю бути вірним Адольфу Гітлеру як Фюреру та Великому комендантові німецької збройної сили. Вірно служити Адольфові і ВеликонімеччинІ. Бути вірним Адольфові Гітлеру як великому Фюрерові нової Європи»

(«Львівські вісти» від 13 листопада 1943 року)

Цю присягу приймали оунівці, які служили в батальйонах «Нахтігаль», «Роланд», 201-му батальйоні щуцманшафту в складі корпусу СС, в мельниківському «Легіоні самооборони» (шуцманшафтбатальйон № 31), галицькому резервному батальйоні «Гайденгайм», у 5-й танковій дивізії СС «Вікінг», у 10-й дивізії СС «Мертва галова», у 14-й дивізії СС «Галичина» та інших есесівських і бандерівських формуваннях, які воювали проти СРСР, Англії, Франції та США.

Про явну симпатію і прихильність до завойовників свідчить телеграма, яку від імені львів’ян було надіслано Гітлеру:

Телеграма до Фірера (сохранена стилистика — «НД»).

Звільнене непереможним походам Німецької Армії від більшовицького терору місто Львів переслане Фірерові Великонімецької Держави і найвищому Вождеві найславнішої збройної США у світі, вислови подяки й привіт.

Ми знаємо, що доля нашого міста нерозривно зв'язана з долею Великонімеччини. З подякою лучимо приречення найвірнішої відданості при відбудові звільненої від кривавої жидівсько-більшовицької неволі і плутократичного поневолення Європи... Як вільний український народ почуваємося до обов'язку спільно з заприязнеким німецьким народом долучити й свою співучасть у будові нового ладу в Європі. («Українські Щоденні вісти» 11 липня 1941 року.)

І це в той час, коли сотні тисяч старих, жінок, дітей та інших ні в чому не винних людей гинули на дорогах війни і в містах під бомбовими ударами фашистських стерв’ятників. І ці жертви також були українцями.

Проголосивши 30 червня 1941 року у Львові Акт про відновлення Української держави, ОУН(б) пообіцяла тісне співробітництво з націонал-соціалістичною Німеччиною, яка під керівництвом вождя Адольфа Гітлера створює новий порядок у Європі й світі.

Військові підрозділи, створені ОУН(б) залишили кривавий слід на землях України, Білорусії, Польщі, Словакії. Саме бандерівці знищили повністю українське село Кортеліси, де 25 вересня 1942 року було вбито 2 875 чоловік, в тому числі 1 620 дітей, У ході різанини поляків на Волині, що велася за етнічними ознаками, УПА(б) знищила близько 120 000 чоловік мирних жителів, а з 1941 по 1950 рік ОУН-УПА було вбито 80 тис. українців, переважно мирних мешканців західноукраїнських сіл, які не підтримували «повстанців», а також спеціалістів, що прибули для налагодження життя в післявоєнні роки.

Безумовно найбільш переконливими можуть бути свідчення сучасників і безпосередньо учасників тих подій. Ось як характеризував ОУН-УПА Бульба-Боровець, командувач першої УПА: «Пішли в рух сокири й віхоть. Вирубуються й винищуються цілі родини... Сокирники вирубують і вивішують ганебно безборонних жінок і дітей... Чи правдивий революціонер-державник може підпорядковуватися проводові партії, яка починає будову своєї держави від вирізування національних меншин... при ваших методах вистрілювання українців з Червоної Армії, колишніх українських комуністів, комсомольців та бичування українського активу, як це було в Житомирщині, душення путом найкращих людей — ви не змобілізуете вашої армії... За що ви боретесь? За Україну, чи за вашу ОУН? За українську державу, чи за диктатуру в цій державі? За український народ, чи тільки за свою партію?.. Чи існувала коли на Україні така революційна організація, якої український народ жахався гірше від найлютішого ворога, її членів називав не інакше як «путярами» і «сокирниками»?.. Що спільного мають із визволенням України бандерівські спроби тепер підпорядкувати українські народні маси своїй партійній диктатурі та фашистській ідеології, яка є гидка українському народові... А скільки жертв терору, запугування, або ганебне замучування отих голів сільських рад, бульбівців, мельниківців, радикалів, старих петлюрівців, комсомольців, безпартійних чесних і свідомих українців, які згинули тільки тому, що були інших переконань, осуджували злочинну бандерівську роботу... Кров полеглих, і поранених з вашої руки революціонерів та сльози сьогодні вже гнобленого вашою «владою» населення впадуть вічною ганьбою на ОУН Бандери...»

Світ знає про злочини бандерівців. У минулому році в польській газеті «Na Rybiezy» був опублікований перелік способів катування і вбивства, які застосовували нелюди проти своїх жертв. Всього 135 способів, серед яких: вбивання в череп товстого гвіздка, скальпування, виколупування очей, відрізання голови серпом, перепилювання жертв пополам пилкою, розрізування вагітним жінкам живота, витягування плоду і зашивання в живіт живого кота, повішення хлопчиків за геніталії, відрізання жінкам грудей і посипання ран сіллю, вбивство дитини ударом головою об стіну чи грубу, кидання дітей живцем у палаючий будинок, прибивання маленької дитини штиком до столу, язика ножем до столу, а потім підвішування за язик, прибивання групи дітей гвіздками до стовбура товстого дерева біля дороги (це називалося віночком) и інші садистські методи, що не може сприйняти нормальна Людина.

УПА, створена в 1943 році Миколою Лебедем, в основному із колишніх вояків батальйонів «Роланд», «Нахтігаль», 201-го батальйону та інших формувань, а також насильно мобілізованих мешканців сіл, також активно співробітничала з підрозділами вермахту. Цей факт не змогла замовчати навіть спеціально створена робоча група істориків, під керівництвом професора Кульчицького. У своєму звіті група вказує, що «відділи ОУН-УПА і бойовики ОУН(б) активізували контакти з підрозділами вермахту. Як і раніше, військове спорядження і зброя обмінювалися на розвідувальні дані. Але в обміні сталися якісні зміни. Коли УПА перебувала в їхньому тилу, німці поставляли зброю в обмеженій кількості. Коли УПА опинилася в радянському тилу, німці проявили готовність давати зброю в будь-якій кількості і навіть без компенсації. Були налагоджені повітряні мости, якими літаки Люфтваффе перекидали українським повстанцям військове спорядження і зброю».

Здавалося б, що ще необхідно? На офіційному рівні, офіційна комісія визнає участь ОУН-УПА у співробітництві і спільній з німцями боротьбі проти СРСР. Але президент і сучасні нацисти намагаються довести те, що довести неможливо: шо У ПА боролась проти німців, а ті у зв'язку з цим поставляли «повстанцям» зброю і військове спорядження, дозволяли мати свої адміністрації, видавати газети. Наскільки треба не поважати свій народ, вважати людей цілковитими дурнями, щоб намагатися заставити повірити і сприйняти таке безглуздя. Ці факти не спростовують навіть ті обставини, що поміж німцями і УПА мали місце окремі сутички з метою умиротворення бандерівців. Це відбувалося тоді, коли останні активно втручалися в плани побудови Великої Німеччини і знищували цілі села з польським населенням, залшиаючи своїх хазяїв без так необхідних на той період робочих рук на місцях і для відправки до Німеччини. Після жорстоких поразок від Червоної Армії, різня і безладдя в тилу німцям не були потрібні. Але це не означає, що УПА вела боротьбу з німцями на знищення, все було якраз навпаки.

Викладені доводи свідчать про те, що ОУН-УПА була союзницею фашистської Німеччини і несе відповідальність за злочини, скоєні в ході Другої світової війни і після її закінчення.

Фракція КПУ в обласній раді, депутат Павло Тищенко.