Не те щоб поспівчувати хотілося регіоналам, їх тіньовому уряду та іншим опонентам нинішнього Кабміну, але за них всіх сьогодні просто якось ніяково. Зараз, очевидно, назріває кульмінація політичного протистояння в країні, Юлію Тимошенко от-от, схоже, якимось чином таки усунуть від влади, а її критики мов язика проковтнули останнім часом щодо найголовнішого питання - їм практично нема за що дорікати теперішньому урядові стосовно показників в економічній і соціальній сферах держави. Адже так хотілося б, напевно, зараз, коли, тим більше, виповнюється півроку з моменту призначення Тимошенко на посаду прем`єр-міністра, розповідати з трибун про падіння промислового виробництва в Україні, про скорочення ВВП, про зниження доходів населення тощо.

Наприклад, економічний бонза Партії регіонів Микола Азаров минулого тижня не зміг нічого різкого сказати про поточну ситуацію в економіці країни, а лише вже традиційно лякав можливістю великої інфляції до кінця нинішнього року і ймовірно високими цінами на імпортний газ для України в 2009 році.

«Цього року ми матимемо інфляцію мінімум 20-25%», - повідомив, зокрема, пан Азаров на засіданні Комітету Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності, пояснюючи це тим, що в тарифах на житлово-комунальні послуги ще не враховані нові ціни на газ. При цьому, ціну природного газу на 2009 рік він спрогнозував на рівні 400 дол. за 1000 куб. метрів (зараз 179,5 дол.). Це потягне значне збільшення дефіциту зовнішньої торгівлі, і, на думку депутата, наступного року він може збільшитися до 40 млрд. дол.

Ну що тут сказати? Така заява Миколи Яновича просто не вражає. Нині, коли інфляція в Україні вже другий місяць поспіль демонструє стабільне зниження (у травні вона (1,3%) виявилася навіть набагато нижчою, ніж у червні минулого року (2,2%), а цього місяця, як запевняє Кабмін, почнеться вже дефляція, розмови опозиційних політиків про високу інфляцію явно «притягнуті за вуха». До того ж, напевно багато хто чудово пам`ятає, як той же Азаров чи не до самих вересневих виборів торік переконував українців, що інфляція в 2007 році не перевищить 10%, а насправді вийшло майже 17% - це ремарка про якість його прогнозів. Розмови ж сьогодні про майбутні ціни на газ – саме лише ворожіння на кавовій гущі і страшилки для необізнаних.

Не відзначився оригінальністю минулого тижня і керівник тіньового уряду Віктор Янукович. Він теж не знайшов, що конкретно сказати про сьогоднішні соціально-економічні реалії, а лише окреслив похмурі перспективи на майбутнє. Виділити Янукович захотів чомусь житлово-комунальне господарство. «Тому треба чекати, що ЖКГ не буде підготовлене до зими, оскільки навіть ця програма, яка мала бути розглянута не пізніше травня місяця, в уряді не розглядалася, оскільки уряд був зайнятий різними політичними спорами, зокрема, і виборами в місті Києві», - розповів, як зазвичай, нескладно лідер «регіоналів» у четвер на засіданні опозиційного уряду, сварячи Кабмін за невиконання (не фінансування) державних програм.

Загалом, дуже бляклою виглядає критика з боку опозиції в бік нинішнього уряду щодо соціально-економічної сфери.

Ну а сама Юлія Тимошенко і члени економічного блоку Кабінету Міністрів з неприхованим задоволенням декларують останнім часом досягнення української економіки за перші п`ять місяців 2008 року і за півроку діяльності нового уряду. Причому, досить непогано виглядають не тільки поточні основні соціально-економічні показники, а й вдалося переламати негативні тенденції, які спостерігалися в українській економіці впродовж практично всього 2007 року.

Справді, протягом минулого року мало місце «стабільне» зниження головних показників – із зростання промислового і сільськогосподарського виробництва, із зростання валового внутрішнього продукту та із зростання реальних доходів населення. При цьому, інфляція в 2007 році, як відомо, виявилася рекордною в нинішньому сторіччі (16,6%).

Натомість, в січні 2007 року індекс обсягів промислової продукції склав до січня 2006 року 116,3%. Але потім цей показник регулярно знижувався, за рік він спустився до 110,2%, в січні 2008 року (продовжуючи інерційний рух) цей індекс дорівнював 105,7%. А за п`ять же місяців цього року індекс обсягів промислової продукції досяг вже 108,0%.

Індекс сільськогосподарського виробництва в січні минулого року був також досить добрим – 106,9%, проте за весь рік він упав до 93,5%. Цього року зазначений показник хоч і невисокий, але він в плюсі – 100,2% за п`ять місяців. До речі, останнім часом часто можна почути, що в 2008 році скорочується поголів`я худоби і птиці, але ця інформація не відповідає дійсності. За даними Держкомстату на 1 червня, порівняно із станом на 1 лютого трохи зменшилося лише поголів`я свиней – на 1,1%, зате істотно збільшилося поголів`я: великої рогатої худоби – на 10,0%, овець і кіз – на 22,1%, птиці – на 14,3%.

Щодо динаміки зростання реального ВВП ситуація схожа із становищем у промисловості. У січні 2007 року зростання ВВП до відповідного періоду 2006 року становило 109,3%, потім цей показник практично неухильно падав – до 107,6% за рік і до 104,9% в січні 2008 року. А ось за січень-травень цього року зростання ВВП сягло 106,4%.

Становище із зростанням доходів населення також не на користь колишнього уряду. 2007 року показник зростання реальних наявних доходів, виявився найгіршим за останні чотири роки – 112,8% до 2006 року. А за січень-квітень нинішнього року збільшення реальних доходів становило вже 117,7% - попри високу інфляцію в зазначений періоді.

А стало можливим різке підвищення зарплат і соціальних виплат цього року завдяки стрімкому зростанню надходжень до державного бюджету. У січні-травні надходження до загального фонду Державного бюджету збільшилися на 52% або на 24,2 млрд. грн. порівняно з аналогічним періодом минулого року. Державна митна служба мобілізувала на 90% більше коштів, надходження від Державної податкової адміністрації зросли на 36%. І, як днями запевнив міністр фінансів України Віктор Пинзеник, державний бюджет за півроку буде виконаний з профіцитом.

Звичайно, багато що далі залежатиме від кон`юнктури на світових ринках нафтопродуктів, чорних металів, продовольчих товарів і від цін на імпортний газ. Але поточна ситуація в економіці і соціальній сфері України, попри потужну протидію урядові з усіх боків, вельми задовільна. «Всупереч політичній турбулентності спостерігається стійка тенденція зростання», - так схарактеризував стан справ в економіці міністр економіки Богдан Данилишин («Урядовий кур`єр», 18.06.2008). І з цим важко не погодитися.

Але тіньовий уряд не сприймає всі викладені аргументи і взагалі, мабуть, «особливо» уявляє турботу про економіку країни. Вельми промовистим щодо цього був епізод з недавнім голосуванням в парламенті проекту закону про денонсацію Договору між СРСР і Кіпром, про що чомусь мало повідомляли вітчизняні ЗМІ. Суть питання чітко виклав доповідач від Кабміну, заступник міністра фінансів Фудашкін. «Фактично, для теперішньої податкової системи України це договір не для усунення подвійного оподаткування, а для ухилення від оподаткування», - пояснив він депутатам з трибуни Верховної Ради. І розповів потім, що Кіпр нині став лідером як по інвестиціях в Україну, так і по інвестиціях з України.

Проте законопроект був «успішно» провалений – лише 223 «за». Його підтримали всі парламентарії з фракції БЮТ, а от у їх колег по коаліції – депутатів з фракції НУ-НС – на момент голосування «виявилося» п`ятеро вдсутніх. Не проголосували за цей проект закону всі як один депутати з фракцій Блоку Литвина, КПУ і, природно, Партії регіонів. Чому? Та тому, що головним «інвестором» в економіку Кіпру з українського боку є не хтось інший, як визначний «регіонал» і водночас найбагатший бізнесмен України і Європи Ринат Ахметов. Про що в УНІАН раніше детально розповідалося.

До речі – про інвестиції. Обсяг прямих іноземних інвестицій до України склав в першому кварталі цього року 3 406,3 млн. дол. США, що в 2,73 раза більше, ніж за відповідний період 2007 року. Це – рекордний приріст. Причому, якщо минулого року частка інвестицій з Кіпру становила 35,2% загального їх обсягу, то в першому кварталі 2008 року цей показник зменшився до 22,1%.

Здавалося б, Президент Віктор Ющенко як економіст за освітою і колишній прем`єр-міністр мав би високо оцінити економічні досягнення нинішнього уряду і захистити його від усіляких другорядних нападок опозиції. Але справжнє його ставлення до Юлії Тимошенко добре відоме, напевно, майже всім в Україні, а після поїздки прем`єра до Брюсселя набагато обізнаніші про це стануть напевно і за кордоном. А добрі соціально-економічні показники за півроку роботи уряду, думається, не додадуть Юлії Володимирівні балів в очах голови держави, а, скоріше, навпаки.

Юрій Глухов

постiйна адреса статтi:
http://www.unian.net/ukr/news/news-257975.html