Глава 3. Право України в другій половині
ХІХ – на початку ХХ ст.
4.3.1. Буржуазні політико-правові реформи на
західноукраїнських землях. Основні зміни в праві (друга пол. ХIХ – поч. ХХ
ст.): революція 1848 – 49 р.; основні джерела права; австрійські конституції
1848, 1849 та 1867 рр.; зміни в галузях права (державному, цивільному, кримінальному, процесуальному).
4.3.2. Джерела права в українських губерніях
Російської імперії у другій половині ХІХ ст.: звичаєве право; джерела
загальноросійського права (царські маніфести, укази, закони (фабричне
законодавство та ін.), Думки Державної Ради, Звід законів Російської імперії,
коментовані збірки нормативних актів).
4.3.3. Державне право українських губерній у
складі Російської імперії (друга пол.
ХIХ ст.): правовий стан населення; органи державної влади, самоврядування;
судоустрій; військо.
4.3.4. Правові основи селянської реформи 1861 р. в
Україні: законодавче підґрунтя реформ, зміни в правовому статусі селянства
(особисті та майнові права), перехід до позастанових засад державного
управління і самоврядування; юридична процедура набуття прав власності на
землю.
4.3.5. Правові основи земської реформи 1864 р. та
міської реформи 1870 р., земської та міської контрреформ: джерела реформ;
виборча система; розпорядчі та виконавчі органи, їх структура та компетенція;
термін діяльності; особливості здійснення реформ в Україні; контреформи
земського та міського самоврядування.
4.3.6. Правові основи судової реформи 1864 р. та
контрреформ: причини та передумови реформування судової системи; джерела; суди
мирової юстиції; суди окружної юстиції; суд присяжних; інститут судових
слідчих; інститут повірених; зміна функцій прокуратури.
4.3.7. Військова реформа 1874 р., фінансова та освітня
реформи: джерела; загальна військова повинність, її відмінності від рекрутської
повинності; зміна терміну служби; військово-адміністративна реформа;
військово-освітня реформа; правові основи фінансової реформи; реформи в галузі
освіти, урядові утиски української культури (Валуєвський циркуляр, Емський
указ).
4.3.8. Правові основи контрреформ 80-90-х рр. ХІХ ст.:
Виключні положення 1881 та 1892 рр.; інститут тимчасових військових
генерал-губернаторів; Положення про земських дільничних начальників 1889 р.
4.3.9. Загальна і політична поліція в українських
губерніях Російської імперії у ХIХ ст.: органи державної безпеки Російської
імперії в Україні; утворення III відділення та корпусу жандармів; поліцейські
реформи в Росії в др. пол. ХIX ст. (Тимчасові правила 1862 р.; ”Положення про корпус жандармів” 1867 р.)
4.3.10. Основні напрямки розвитку цивільного,
трудового та цивільно-процесуального права в українських землях у складі
Російської імперії наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.: розвиток цивільного
права (активізація цивільного обігу); фабрично-заводське законодавство;
столипінське аграрне законодавство.
4.3.11. Основні риси адміністративного,
адміністративно-процесуального, кримінального, кримінально-процесуального та
кримінально виконавчого права в українських землях у складі Російської імперії
наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.: джерела адміністративного, кримінального та
кримінально-процесуального права, адміністративні правопорушення, злочини, мета
та види покарань; виконання покарань.
4.3.12. Основні напрямки розвитку державно-правової
системи Російської імперії, особливості її функціонування в українських
губерніях на поч. XX ст.: соціально-економічні зміни в умовах імперіалізму;
революція 1905-1907 років, режим військового стану на українських землях;
розвиток джерел права; правова думка (програми політичних партій).
4.3.13. Основні напрямки розвитку державно-правової
системи Австро-Угорської імперії, особливості її функціонування в
західноукраїнських землях на поч. XX ст.: соціально-економічні перетворення;
зміни в управлінні Галицьким сеймом; розвиток джерел права; правова думка
(програми політичних партій).
4.3.14. Основні риси державного (конституційного)
права Російської імперії на поч. XX ст.: Маніфест 17 жовтня 1905 р., Основні
державні закони Російської імперії 1906 р.; правовий стан населення; виборче
право; центральні та місцеві органи влади; органи самоврядування, запровадження
земств на Правобережній Україні.
4.3.15. Основні зміни в праві українських земель у
складі Російської та Австро-Угорської імперій в умовах I Світової війни:
мілітаризація державного апарату в українських землях у складі Російської
імперії, Особливі наради, Союз міст, Земський союз, „Земгор”, воєнно-промислові
комітети; Головна Українська Рада; цивільне, адміністративне, фінансове,
трудове, кримінальне та кримінально-процесуальне право Росії та Австро-Угорщини
воєнної доби.
Розділ 5. Новітня епоха
Глава 1. Зміни в праві українського народу у період відродження його
державності (лютий-листопад 1917 р.)
5.1.1. Політико-правові зміни в Україні в умовах буржуазно-демократичної революції в Росії (лютий – листопад 1917 р.): падіння самодержавства;
створення Тимчасового уряду; органи влади і управління в Росії та Україні; Ради
робітничих, солдатських та селянських депутатів; виникнення Центральної Ради,
її політико-правові акти; правові відносини Центральної Ради та Тимчасового
уряду; Генеральний Секретаріат та його правовий статус; місцеві органи
Центральної Ради.
5.1.2. Злам поліцейської системи Російської імперії під час
Лютневої революції 1917 р.: органи охорони громадського порядку в Росії 1917 р;
Утворення народної міліції Тимчасового
уряду; Постанова “Про заснування міліції”; виникнення робітничої міліції та
Червоної гвардії; нормативне регулювання
діяльності міліції та червоної гвардії.
Глава 2. Право України в
період революційно-визвольних змагань (листопад 1917 – 1920 р.)
5.2.1.
Проголошення та державно-правова розбудова Української Народної Республіки (листопад 1917 – квітень 1918):
ґенеза та еволюція органів державної влади УНР; охоронні формування УНР доби
Центральної Ради (цивільна та військова міліція; Вільне козацтво: “Статут
Вільного козацтва”, керівні органи, структура, компетенція); джерела права,
правова думка, основні риси конституційного, цивільного, земельного,
кримінального, процесуального права. Німецько-австрійський окупаційний режим.
5.2.2. Проголошення та розбудова держави і права
Української Держави (29 квітня – 14 грудня 1918 р.): джерела права, правова
думка, основні риси конституційного, цивільного, земельного, кримінального,
процесуального права; Державна варта (керівні органи, структура, компетенція
Державної Варти; “Статут Української Державної варти”); армійські охоронні
сотні, місцева міліція. Окупаційні військово-адміністративні та судові органи.
5.2.3. Проголошення та розбудова держави і права
Радянської України (грудень
1917- квітень 1918 р.): основні риси державного права (І та ІІ з’їзди Рад
радянської України; будівництво радянських органів влади і управління; збройні
сили; суд; надзвичайні органи влади і управління); джерела та основні риси
цивільного, земельного, кримінального, процесуального права.
5.2.4. Відновлення та державно – правова розбудова УНР
періоду Директорії (листопад 1918 – листопад 1920 р.): джерела права, основні
риси конституційного, цивільного, земельного, кримінального, процесуального
права. Уряд УНР в екзилі та його політико-правові рішення.
5.2.5. Проголошення та розбудова держави і права
Західноукраїнської Народної Республіки: джерела права, основні риси
конституційного (Українська Національна Рада, Державний Секретаріат ЗУНР,
Відділ УНРади), цивільного, земельного, кримінального, процесуального права.
Правоохоронні органи ЗУНР: органи прокуратури; народна міліція та державна жандармерія ЗУНР.
5.2.6. Відновлення та розбудова держави і права
Української Соціалістичної Радянської Республіки (1918 – 1920 рр.): воєнний
комунізм; джерела права, революційна законність та особливості праворозуміння;
основні риси конституційного, цивільного, земельного, кримінального,
процесуального права.
5.2.7. Охороно-репресивні органи УСРР у 1917-1920 рр.:
військові революційні трибунали УСРР в період громадянської війни; утворення
робітничої міліції Радянської України; створення НКВС УСРР; декрет РНК УСРР “Про організацію міліції”; розбудова
радянської міліції; “Інструкція з організації радянської робітничо-селянської
міліції”; органи державної безпеки УСРР у 1917-1920 рр.
5.2.8. Регіональне „державотворення” на українських
землях у період революційно-визвольних змагань (1917 – 1920 рр.): Донецько-Криворізька
Радянська Республіка (органи державної влади; джерела та основні риси права);
Крим і „кримське питання”; спроби його вирішення у ході громадянської війни;
Таврійська радянська республіка та інші державні утворення; намагання
встановлення кримськотатарської державності; квазідержавні утворення Махно та
Врангеля.
| 