Держава і право України (20-ті-90-ті рр. ХХ ст.)

Глава 3. Право України у 20-х – 30-х рр. ХХ ст.

       5.3.1. Нормативно-правове закріплення входження Радянської України до складу Радянського Союзу: правове закріплення військово-політичного союзу УСРР з РРФСР та іншими радянськими республіками (договори 1 червня 1919 р., 28 грудня 1920 р.); Декларація та Договір про утворення СРСР 1922 р.; Конституція СРСР 1924 р.; правове становище України у складі СРСР.

5.3.2. Джерела права УРСР періоду нової економічної політики: зміни у радянській правовій доктрині; курс на революційну законність; перша кодифікація права УСРР, її причини, етапи, механізм; правові ідеї, покладені у підґрунтя кодифікації.

5.3.3. Конституційне (державне) право УСРР (1921-1929 рр.): правовий статус громадян; правовідносини УСРР та СРСР; зміни  адміністративно-територіального поділу УСРР (утворення АМСРР); правові основи українізації; правовий статус національних районів у складі УСРР; зміни в Конституції УСРР 1925 р.; Конституція УСРР 1929 р.; правовий статус Криму у 20-х рр. ХХ ст.

5.3.4. Основні риси цивільного, земельного, кооперативного, трудового права УСРР (1921-1929 рр.): форми власності, принцип матеріальної зацікавленості; майнові права; свобода договору; спадкове право; правове забезпечення трудового землекористування; суб’єкти трудового права; колективний договір; трудовий договір; тривалість робочого часу.

5.3.5. Основні риси адміністративного, фінансового, кримінального права УСРР (1921-1929 рр.): правове регулювання адміністративних відносин, становлення та розвиток фінансового права УСРР; злочини та покарання за кримінальними кодексами УСРР 1922 і 1927 рр.

5.3.6. Основні риси процесуального права УСРР (1921-1929 рр.), виправно-трудове законодавство: цивільно-процесуальне право УСРР; кримінально-процесуальне право (кримінально-процесуальні кодекси УСРР 1922 і 1927 рр.); характерні риси виправно-трудового права.

5.3.7. Правоохоронні органи України у період непу: положення про НКВС УСРР 1922 р.; організація, основні напрямки діяльності міліції України у період непу; “Правила проходження служби у робітничо-селянській міліції” 1923 р.; скасування республіканського НКВС; підпорядкування міліції органам ОДПУ; створення, структура та  основні напрямки діяльності НКВС СРСР; прокуратура.

5.3.1. Джерела права УСРР у період завершення формування адміністративно-командної системи, тоталітарного режиму (30-ті рр. ХХ ст.): Конституції СРСР 1936 р. і УСРР 1937 р., закони, постанови з’їздів рад, Верховної Ради СРСР і УРСР, постанови ЦК ВКП(б) і Раднаркому СРСР, постанови ЦК КП(б)У і РНК, підзаконні акти.

5.3.1. Конституційне право УСРР (30-ті рр. ХХ ст.): зміни в правовому стані селянства, робітників, інтелігенції; новий клас – номенклатура; державний устрій та форма державного правління; органи влади і управління за Конституцією УРСР 1937 р.; суд; правове закріплення командно-адміністративної системи управління, її основні риси; посилення ролі та одержавлення партійних органів.

5.3.1. Правове підґрунтя відновлення позаринкової економіки (індустріалізація, суцільна колективізація сільського господарства):  деформації в цивільному праві (праві власності, зобов’язальному, спадковому праві, шлюбно-сімейному праві); становлення колгоспно-кооперативного права, його основні риси; зміни у трудовому праві.

5.3.1. Основні риси кримінального та кримінально-процесуального права УСРР (30-ті рр. ХХ ст.): посилення каральної спрямованості; поширення незаконних репресій; позасудові репресії; найвідоміші політичні процеси в Україні кінця 20-х – 30-х рр. ХХ ст. (Шахтинська справа, справа Промпартії, СВУ, Українського національного центру та ін.).

5.3.1. Устрій та діяльність каральних органів УРСР у 1921-1939 рр.: органи державної безпеки, міліція, прокуратура, податкові органи, адвокатура, нотаріат УРСР в 1921-1939 рр.: нормативно-правове забезпечення;  особливості діяльності; посилення репресивних  рис у  діяльності каральних органів в 30-х рр. ХХ ст.: діяльність позасудових репресивних органів; постанова “Про особливу нараду при НКВС СРСР”;  утворення нових підрозділів НКВС в 30-ті рр.: органів по боротьбі з розкраданням соціалістичної власності, державтоінспекції, залізничної міліції.

5.3.1. Політико-правові режими на західноукраїнських землях у складі іноземних держав у 20-30-х рр. ХХ ст.: правовий статус українського населення в Польщі (пацифікації), Румунії, Чехословаччині; правове оформлення утворення Карпатоукраїнської держави та її знищення; українські політичні партії та рухи (УВО, ОУН).

Глава 4. Право України у роки другої світової війни та перші повоєнні роки.

       5.4.1. Зміни у праві УРСР (1939-1941 рр.). Правові підстави приєднання західноукраїнських земель до УРСР.: законодавче оформлення приєднання західноукраїнських земель; правові характеристики їхньої радянізації.

5.4.2. Зміни у праві УРСР в умовах воєнного стану (1941-1946 рр.): джерела права; конституційне (створення надзвичайних органів державної влади та управління, утворення наркоматів закордонних справ та оборони УРСР (1944 р.); зміни в конституційних органах влади і управління; збройні сили; суд; військові трибунали), адаптація цивільного, шлюбно-сімейного, трудового, адміністративного, кримінального, кримінально-процесуального права до воєнних умов.

5.4.3. Устрій та діяльність каральних органів УРСР у період другої світової війни: компетенція прокуратури, її воєнізація згідно з Наказом Прокурора СРСР від 27 серпня 1942 р.; особливості діяльності НКВС у період другої світової війни (створення та репресивний характер  діяльності управління НКВС на західноукраїнських землях; міліція УРСР в роки Великої Вітчизняної війни; боротьба зі злочинністю; забезпечення громадського правопорядку; участь підрозділів НКВС у бойових діях, русі опору, звільненні території України; трибунали військ НКВС; боротьба з підрозділами ОУН-УПА); Органи державної безпеки СРСР та УРСР в період другої світової війни (структура, нормативно-правове забезпечення, особливості діяльності).

5.4.4. Окупаційний режим, організаційні та політико-правові засади рухів опору в Україні під час другої світової війни: міжнародні норми,  окупаційні режими, радянський рух опору, національний рух опору.

5.4.5. Основні риси права УРСР у повоєнні роки: джерела права, скасування воєнного стану основні риси конституційного права (правовий стан окремих категорій населення; посилення тиску на інтелігенцію; продовження незаконних репресій; зміни в органах державної влади і управління; відновлення системи конституційних органів влади та управління; збройні сили; суд; правоохоронні органи; зміцнення тоталітарного режиму; діяльність органів радянської влади в західних областях України, боротьба з національним підпіллям); основні риси цивільного, трудового, кримінального, процесуального права УРСР у повоєнні роки.

5.4.6. Міжнародно-правовий статус УРСР у повоєнні роки (др. пол. 40-х – поч. 50-х рр. ХХ ст.): участь УРСР у заснуванні ООН; участь у міжнародних організаціях; міжнародні договори з участю УРСР; завершення об’єднання  території України, її міжнародно-правове визнання.

Глава 5. Право України за часів десталінізації (середина 50-х – середина 80-х років).

       5.5.1. Джерела права УРСР середини 50-х – середини 80-х років ХХ ст.: лібералізація суспільного життя та її вплив на гуманізацію права; Конституція УРСР 1978 року, її зміст; друга кодифікація права УРСР (причини, механізм, етапи, завдання); партійно-політичні акти.

5.5.2. Основні риси конституційного права УРСР середини 50-х – середини 80-х років: правовий статус громадян; курс на демократизацію та відновлення прав людини; „шестидесятники”; поява дисидентів; поширення руху за права людини і громадянина; законодавче підґрунтя приєднання Криму; правове становище України у складі СРСР; форма державного правління; часткова демократизація організації та діяльності органів влади і управління; реорганізація репресивних органів сталінського тоталітарного режиму; перебудова судової системи; посилення прокурорського нагляду; суперечливість, непослідовність процесу десталінізації.

5.5.3. Основні риси цивільного, господарського, колгоспного, трудового права УСРР (сер. 50-х – сер. 80-х рр.): форми соціалістичної власності; об’єкти права державної власності; регулювання договірних відносин між підприємствами, господарськими організаціями; укрупнення колгоспів; розширення кола об’єктів колгоспно-кооперативної власності; розширення прав колгоспів; обмеження розвитку індивідуального господарства; посилення бюрократичного керівництва колгоспами; тривалість робочого часу; стимулювання праці; припинення трудового договору; порядок вирішення трудових спорів; пенсійне законодавство.

5.5.4. Основні риси адміністративного, фінансового, кримінального права УСРР (сер. 50-х – сер. 80-х рр.). Виникнення нових галузей права: правове закріплення відновлення командно-адміністративної системи; економічна реформа 1965-1967 рр., відновлення командно-адміністративних методів управління господарством; подальша бюрократизація державного апарату; зміни та доповнення до кримінального законодавства СРСР та УРСР; повітряне право.

5.5.5. Основні риси процесуального права УСРР (сер. 50-х – сер. 80-х р.р.), арбітражно-виконавче та кримінально-виконавче право: цивільно-процесуальне право УСРР; поява арбітражно-виконавчого права; кримінально-процесуальне право; характерні риси виправно-трудового законодавства.

5.5.6. Правоохоронні та правозахисні органи УРСР у сер. 50-х – на поч. 90-х рр. ХХ ст.: прокуратура УРСР (організація та діяльність прокуратури на основі Положення про прокурорський нагляд в СРСР 1955 р.; Конституція 1978 р. про прокуратуру УРСР; Закон про прокуратуру СРСР 1979 р.); органи держбезпеки УРСР (спроба реорганізація органів державної безпеки в повоєнні роки; створення КДБ СРСР); органи внутрішніх справ УРСР (спроба десталінізації ОВС УРСР в др. пол. 40-х  - на початку 50-х рр.; Наказ „Про скасування Міністерства внутрішніх справ СРСР” 1960 р.; Положення про міліцію 1962 р.; Наказ „Про утворення союзно-республіканського Міністерства охорони громадського порядку” 1966 р.; МВС УРСР  у період перебудови 1985-1991 рр.; Закон „Про міліцію УРСР” 1990 р.); адвокатура та нотаріат УРСР (зміни в адвокатській діяльності у зв’язку з прийняттям  Положення про адвокатуру УРСР 1965 р.;  організація і діяльність адвокатури УРСР згідно з законом закону „Про адвокатуру СРСР” 1970 р, місце і роль нотаріату згідно з законом „Про державний нотаріат” 1974 р.; створення республіканського Міністерства юстиції в 1979 р., його функції та діяльність).

Глава 6. Становлення правової системи суверенної Української держави (сер. 80-х рр. - 1991 рр.).

       5.6.1. Нормативно-правове закріплення процесу курсу на «перебудову» в СРСР та УРСР (сер. 80-х – 1991 рр. ): джерела права (зміни і доповнення до Конституції СРСР 1977 та УРСР 1978 рр.; джерела цивільного, шлюбно-сімейного, трудового, адміністративного, кримінального, кримінально-процесуального права; Закон „Про мови в УРСР”; Декларація про державний суверенітет УРСР від 16 липня 1990 року); розвиток правової думки в умовах багатопартійності; реформування цивільного та господарського законодавства.

5.6.2. Демократичні зміни у праві УРСР (сер. 80-х – 1991 рр. ): конституційне право (розширення прав і свобод громадян; реформи державного апарату; визнання і реалізація принципу розподілу влади; проголошення державного суверенітету УРСР); господарське право (нормативна регламентація пошуку нових шляхів та методів господарювання, правове регулювання здійснення реформ в економіці ); адміністративне, цивільне, земельне, трудове, кримінальне, процесуальне право.

Глава 7. Розбудова правової системи незалежної України (1991 - 1996 рр.).

       5.7.1. Становлення та розбудова незалежної України, їх конституційно-правове та міжнародно-правове забезпечення (1991-1996 рр.).: правове оформлення розпаду СРСР; проголошення реформи державного апарату; Конституційний договір 1995 р., опрацювання та прийняття Конституції України 1996 р.; державна символіка; державна мова; джерела національного права незалежної України; становлення поліджерельності права (Конституція України, конституційні закони, рішення Конституційного Суду, постанови і роз’яснення Верховного Суду, акти місцевого самоврядування тощо); правова думка.

5.7.2. Основні напрямки розвитку національної правової системи України (1991-1996 рр.): цивільне, земельне, кримінальне, процесуальне право; ґенеза нових галузей права (муніципальне, аграрне, космічне право).

5.7.3. Становлення національної правоохоронної та правозахисної системи України (1991-1996 рр.): органи прокуратури, державної безпеки, податкові органи, адвокатура, органи юстиції, нотаріальні органи України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини у 1991-1996 рр. (нормативно-правове забезпечення; особливості діяльності); організаційно-правові засади становлення системи МВС України; основні завдання та напрями її реформування.