Неділя, 14.08.2022, 15:17
Історія та гуманітарні дисципліни
Головна | Реєстрація | Вхід Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту



QBN.com.ua
Головна » Статті » Історія держави і права Укр » Сучасність

Закон про 8 ми годинний робітничий день, ухвалений Центральною Радою 26 січня 1918 р.

ЗАКОН

про восьмигодинний робочий день

(В відміну та поправку ст. ст. 64, 65, 68-70, 72-75, та 193-201 Устава о промышленном труде)

Прийнятий і ухвалений Українською Центральною Радою 25 січня 1918 року

 

1) Цей закон розповсюджується на всі підприємства, в яких прик­ладається наємна праця, незалежно як від розміру цих підприємств, так і від того, кому вони належать.

Під підприємством розуміються: будинки, квартири і будівлі або загорожені місця, в яких або в безпосередньому господарському зв'язку з якими наємні робітники, при участі хазяїна чи під надзором відповідних осіб, їм поставлених, працюють над: а) добуванням сирових матеріалів; б) вироблюванням яких-небудь речей або продуктів; в) переробкою, конст­руюванням, укладкою чи отділкою речей на продаж або в зв'язку з продажем; г) праннєм, отділкою і чисткою одежі, білизни та матерії.

2) Робітничим часом або числом робочих годин на добу вважається той час, в який згідно умові найму (ст. ст. 48, 60, 96, 98 і 103 Уст. о промышленном труде) робітник повинен бути в промисловім підприємстві і в розпорядженню завідуючого ним для виконання роботи.

Примітка 1. В роботах підземних час, потрібний на спуск та повернен­ня з шахти, вважається за час праці.

Примітка 2. Робочий час робітників, які командируються для виконан­ня робіт поза межами промислового підприємства, встанов­люється по особливій згоді з цими робітниками.

3) Робочий час, який встановлюється нормами внутрішнього розпо­рядку підприємств (п. 1 ст. 103 Уст. о промышл. труде — нормальний робітничий час), не повинен бути вище 8 годин на добу та 48 годин на тиждень, рахуючи сюди і час, потрібний на чистку машин та на наведення порядку в робітничому помешканні. Перед Різдвом (24 грудня) та перед Трійцею праця закінчується у 12 годин дня.

4) Не далі, як через шість годин з початку роботи, повинна бути зроблена вільна перерва на одпочинок для їжі. Ця перерва не повинна бути коротшою від одної години. Вільними перервами в роботах звуться такі, котрі визначені в нормах внутрішнього розпорядку; під час таких перерв робітник вільний у своєму часі і може вийти за межі підприємства. Під час вільних перерв машини, приводи та станки повинні бути зупи­неними. Виняток з цеї постанови дозволяється тільки для праці зверх-строчної, яка ведеться згідно ст. ст. 18-22 сього закону, а також для тих машин і приводів, які встановлені для вентиляції, водоотливу, освітлення і т. п.; крім того, роботи не можуть бути припинені в тих виробництвах, де припинення є неможливим по умовам технічним (наприклад, нескінченна одливка, нескінченна одбілка).

Примітка 1. Підприємства, в яких робота в законодавчому порядку або Головною Радою Праці визнана безперервною та ведеться на три зміни робітників на добу, нормі про перерив не підлягають, але вони повинні дати робітникові право прий­няття їжі під час роботи.

Основи організації Головної Ради Праці будуть видані окремо поруч з виданням закону про інспекцію праці. До організації Головної Ради праці її майбутні функції виконує Головне Присутствіє по фабричних та гірно-заводських справах у м. Києві, складене на підставах існуючих законів.

Примітка 2. Коли робітник по умовам своєї праці не може залишити для прийняття їжі місця праці, то йому призначається для цього по можливості місце або помешкання. Призначення особливого помешкання на зазначену мету обов'язково для тих робітників, які в роботах торкаються матеріалів, визна­чених Головною Радою Праці як шкідливі здоров'ю робіт­ників (олово, ртуть і таке інше).

5) Загальна продовженість нормального робітничого дня, рахуючи сюди й вільні перерви, не повинна бути вище 10 годин.

6) Нічним часом вважається час від 9 годин вечора до 6-ти годин ранку.

7) В нічний час забороняється користуватись працею робітників жінок та мужчин до 18-ти років.

8) Для підприємств, працюючих двома комплектами на дві зміни, нічний час рахується від 9-ти годин вечора до 5-ти годин ранку, а вільні перерви можуть бути скорочені для кожної зміни до півгодини.

9) В тих випадках, коли по бажанню робітників (наприклад у цеглянім виробництві) або в умовах кліматичних бажана установа більш значної продовженості полуденних вільних перерв, Головною Радою Праці можуть бути дозволені відповідні відступлення од норм ст. 4 6 і 8 цього закону.

10) При найманні малолітніх осіб до 18-ти років, крім вище позна­чених, прикладаються слідуючі норми:

А) У всіх підприємствах, показаних у ст. 1 цього закону, малолітні до 14-ти років до праці по найму не допускаються.

Б) Робітничий час для осіб до 18-ти років не повинен бути більш 6-ти годин на добу.

В) Малолітні до 15-ти років не можуть брати участі в роботах, визнаних Головною Радою Праці шкідливими як спеціально для ма­лолітніх, так і для робітників усіх віків (ст. 13).

11) В число свят, коли працювати не належить (п. 2 ст. 103 Уст. о пром. труде), зараховуються обов'язково всі неділі та слідуючі святочні дні: 1-го січня, 6-го січня, 27-го лютого, 25-го березня, 1-го травня, 15-го серпня, 14 вересня, 25-го і 26 грудня, п'ятниця і субота страсного тижня, понеділок і вівторок Великодніх свят, день Вознесіння і другий день Трійці, крім цього Національне Державне Свято 3 і 4 Універсалу (7 листопада і 9 січня).

Примітка 1. Для робітників нехристиянської віри дозволяється зарахо­вувати другі свята замість неділі, згідно закону їх віри; з останніх свят у цій ст. показаних для них обов'язково зане­сення тих, які не показані в слідуючій примітці.

Примітка 2. По бажанню більшості робітників промислового підпри­ємства або якого-небудь його відділу святочні дні 1-го і 6-го січня, 15-го серпня, 14 березня, 26-го грудня, субота страс­ного тижня та понеділок Великодніх свят можуть бути за­мінені іншими вільними днями.

12) При денній роботі на одну зміну найменша продовженість одпо-чинку недільного і святочного рахується 42 години. При роботі двома змінами на два комплекти робітників, трьома змінами на 3 комплекти найменша продовженість недільного і святочного одпочинку для кожного робітника опреділяється в 30 годин.

В роботах, визнаних Головною Радою Праці по умовам технічним безперервними, дозволяється як одступлення від цих норм установлення згідно з робітниками в Свято і в неділю роботи на дві зміни з 12-ти-годинною продовженістю роботи для кожної зміни, так і з дозволениям 3-ої зміни вільного одпочинку в 24 години.

На випадках внеску в норми внутрішнього розпорядку підприємства такого порядку святочної й недільної роботи для всіх майстерень І для деяких відділів кожен робітник таких відділів повинен користуватись недільним відпочинком не менше одного разу на тиждень

Примітка.  Робітники,  котрі в святочні й недільні дні повинні з'яв лятись на короткострочні, але по умовам технічним на необ хідні роботи (наприклад, перелопачення солоду, годівля ро бочої скотини), не можуть бути зайняті такими роботами більш двох годин з тою умовою, що на другий після свята день одержують право з'явитись на роботу пізніше початку роботи на 2 години по загальному порядку

13) По взаємній згоді завідуючого підприємством з робітниками останні можуть відступити від порядку святкування днів, показаних у ст 11,І становитись на роботу в святочний день замість буденного

Про зроблену згоду повинно бути доведено до відома відповідних урядових осіб, яким довірено надзор за виконанням цього закону

14) Головній Раді Праці належить видати постанови, які б дозволили по мірі дійсної необхідності відступити від норм, показаних у ст ст 3, 5 І 8, для тих Інституцій, які по своєму характеру задля задоволення гро­мадських справ повинні виконувати роботу в нічний час або працювати нерівномірно в різні часи року (наприклад, роботи по освітленню або по водопостачанню міст)

15) В особливо шкідливих виробництвах та роботах, в яких робітники знаходяться в умовах, не корисних здоров'ю, або в умовах професійних отрут (наприклад, робота в сушарнях незвичайно високої температури, або на заводах ртутних і білильних), робітничий час, показаний у ст 5 і 8, може бути скорочений. Список таких робіт та виробництв Із зазначенням для кожної окремої роботи продовженості робітничого часу, а також других умов роботи укладається Головною Радою Пращ

16) В роботах підземних жінки та підлітки, як хлопці так І дівчата до 18 ти років, не допускаються

17) Відступлення від постанов, показаних у ст  3 5 і 8 12, допускають ся   по   згоді   з   робітниками   і   по  ухваленню   фабричної   Інспекції   або Інспекторів   праці  відносно  робітників,   зайнятих  працею  допомочною, себто' біжучим ремонтом, уходом за котлами, рушателями, приводами, за фабричним опаленням, водопостачанням та освітленням будинків, варто вою й пожарною службою та взагалі такими роботами, без попереднього виконання яких промислова Інституція не може бути  в той час приведена в рух, так і такими, котрі повинні бути виконані по необхідності після того, як Інституція стане

Такі відступлення допускаються постільки, поскільки це дійсно необхідно й у всякому разі з виконанням при наймі слідуючих правил: а) загальне число робочих годин за дві доби підряд не повинно перевищувати для кожного робітника 20 годин, за дві доби, коли буває ломка зміни, — 24 години; б) кожен робітник, зайнятий показаними в цій ст роботами, повинен бути увільнений від пращ на 24 години підряд не менше 4 х разів у місяць

18) Робота, яка виконується в час незвичайний, вважається за зверх строчку  Зверхстрочна робота дозволяється тільки при умовах,   показаних у ст ст.  19 і 22 сього закону й оплачується подвійно

19) Всі жінки та мужчини до 18 ти років на зверхстрочну роботу не допускаються Робітники мужчини по ухваленню фабричної Інспекції або Інспекторів праці допускаються тільки в слідуючих випадках а) коли зверхстрочна робота викликається необхідністю скінчити почату звичайну роботу, яка через випадкову затримку по механічним умовам виробництва не могла бути зроблена в нормальний робітничий час і коли припинення цієї роботи вночі викликало би зіпсування (порчу) матеріалів та механізму (до такої серн робіт можна віднести хімічні процеси, відливку і т. п., б) при виконанні роботи, необхідної для знищення небезпеки, загрожуючої життю людей та майнові, а також для зниження всяких випадки, яка б могли порушити умови, технічно потрібні для нормального водопостачання, освітлення, каналізації або строчних громадянських комунікацій, в) при роботах по необхідному ремонтові на випадок зіпсування котлів, рушателів, приводів та взагалі непередбачених порушеннях у механізмах, верстатах або будинках (домах, греблях і бурових скважинах), які б могли припинити роботу по всій Інституції або окремому й відділу, г) при виконанні робот, тимчасових у якому-небудь відділі цілої Інституції в таких випадках, коли через пожар, через поломки, або небезпечні обставини роботи того чи Іншого відділу могла б на деякий час бути припинена або зовсім стала, або тоді, як вона необхідна для повного ходу других відділів цієї Інституції

20) У випадку, визначеному в попередньому пункті (2 ст 19), на роботи зверхстрочні повинно бути спеціальне дозволения від комісара пращ або фабричного Інспектора, де показується денна продовженість роботи та строк її виконання Про зверхстрочні роботи, не зазначені в пункті б І в ст 19, Інспекторам пращ або фабричним Інспекторам подається проста заява

21) Всі роботи зверхстрочні заносяться в розрахункові книжки робіт ників   особливо  з   визначенням  належної  плати  за  роботу,   крім  того, зверхстрочним   роботам   ведеться   реєстр   для   кожного   робітника   по контрольній книжці

22) Робота зверхстрочна по умовам, визначеним у ст ст 19 21, допускається не більш 50 днів на рис для кожного відділу Крім того, зараховується кожний день зверхстрочної роботи відділу, хоча б навіть у сей день у ньому був зайнятий лише один робітник

23) Продовженість зверхстрочної роботи кожного робітника не повин­на в жоднім разі за дві доби перевищувати чотири години

24) Постанови, обмежуючі продовженість зверхстрочних робіт (ст 19 23) І вільних перерв у них (ст 4 6), можуть не примінятись по згоді як з організаціями робітників, так і з окремими робітниками

25) Закон цей вступає в силу негайно після його оголошення

Винний у порушенні цього закону відповідає перед судом

Ухвалено   Українською   Центральною   Радою   25   січня   1918   року, м. Київ.

В додаток і розвиток сього закону в найближчім будучім Центральною Радою мають бути видані додаткові положення.

 

(Закон про 8 ми годинний робітничий день, ухвалений Центральною Радою 26 січня 1918 Житомир, 1918

Категорія: Сучасність | Додав: olesg (05.05.2008)

Як качати з сайту


[ Повідомити про посилання, що не працює

Права на усі матеріали належать іх власникам. Матеріали преставлені лише з ознайомчєю метою. Заванташивши матеріал Ви несете повну відповідальність за його подальше використання. Якщо Ви є автором матеріалом і вважаєте, що розповсюдження матеріалу порушує Ваші авторські права, будь ласка, зв'яжіться з адміністрацією за адресою ukrhist@meta.ua


У зв`язку з закриттям сервісу megaupload.com , та арештом його засновників частина матерійалу може бути недоступна. Просимо вибачення за тимчасові незручності. Подробніше

Переглядів: 4725
Форма входу
Логін:
Пароль:
Пошук
Друзі сайту
Статистика
Locations of visitors to this page

IP






каталог сайтів



Онлайн усього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Copyright MyCorp © 2022