Одним із найбільш плідних періодів діяльності Харківського Історико-філологічного Товариства (надалі ХІФТ) є кінець ХІХ – початок ХХ ст. У цілому, історія ХІФТ детально аналізувалась у різних публікаціях, наприклад, у роботах В.З.Фрадкіна [1, 2]. Тому в статті акцентується увага на діяльності в ХІФТ професора Харківського університету Є.К.Рєдіна (1863-1908 рр.), котрий упродовж багатьох років був секретарем Товариства.
Приват-доцент Є.К.Рєдін був прийнятим у члени Товариства 17 березня 1893 р. (тут і далі всі дати вказані за старим стилем) за пропозицією голови, одностайно і без балатування [3, с. ІХ].
За змістом переважна більшість праць опублікованих 90-і рр. ХІХ ст. та на початку ХХ ст. в «Сборниках» Товариства стосується історії, літератури, фольклору, етнографії України. Із приходом Є.К.Рєдіна більше уваги стали приділяти проблемам мистецтвознавства. На засіданнях ХІФТ частіше заслуховувались доповіді з питань історії мистецтва. Уже в 1893 р. учений доповів про давньохристиянську піксиду Болонського музею [3, с.ХІ] та ознайомив членів Товариства «с некоторыми новейшими исследованиями по истории древнехристианского искусства» [4, с.III]. Трохи згодом Є.К.Рєдін доповів про А.М.Матушинського по його творах і архівних документах.
У подальшому Є.К.Рєдін брав активну участь у роботі ХІФТ. У 1895 р. дослідник виступив з доповіддю про прекрасне видання книги «Византийские эмали. Собрание А.В.Звенигородского. История и памятники византийской эмали. Сочинение Н.Кондакова». У 1898 р. він доповів «О некоторых лицевых рукописях собрания графа А.С.Уварова». У тому ж році члени ХІФТ заслухали доповідь ученого про мозаїку св. Софії Солунської та ін.
Обговорення найбільш відомих робіт з історії мистецтва стали закономірністю на засіданнях Товариства, що зайвий раз доводить про високий рівень розвитку мистецтвознавчої науки в стінах Харківського університету.
Багато доповідей Є.К.Рєдіна було опубліковано в «Сборнике», що видавався ХІФТ. Прикладом може стати згадувана вже робота «О некоторых лицевых рукописях собрания графа А.С.Уварова», «И.Е.Бецкий и музей изящных искусств и древностей Харьковского университета» або матеріали, пов’язані з вивченням ученим мініатюр «Христианской топографии Козьмы Индикоплова». Зокрема, мистецтвознавець публікує роботу «Исторические памятники города Адули (в Африке) в лицевых рукописях сочинения Козьмы Индикоплова».
Будучи людиною чуйною, сумлінною, відданою науці та її діячам, Єгор Кузьмич часто робив огляд робіт учених у вигляді обширних і ґрунтовних робіт історіографічного характеру. Такі його статті про життя та наукову діяльність де-Россі, Ле-Блана, О.І.Кірпічникова, Фр.Крауса, отця В.Спесівцева, М.С.Дрінова, І.В.Помяловського та ін.
Багато з робіт присвячених пам’яті тим чи іншим діячам науки і сьогодні не втратили свого значення. Великий інтерес представляють роботи історика-мистецтвознавця про Ф.І.Буслаєва [5] і Н.П.Кондакова [6], які були видатними знавцями вітчизняного та зарубіжного мистецтва, творцями історико-порівняльного методу дослідження. В основу порівняльно-історичного методу лягло підмічена Ф.І.Буслаєвим стилістична єдність пам’ятників літератури та образотворчого мистецтва однієї епохи.
Особливо треба відзначити роботи Є.К.Рєдіна про людей, що брали безпосередню участь у житті Харківського університету, зокрема про А.М.Матушинського, І.Є.Бецького і А.М.Алфьорова. Кожен з них багато зробив для збагачування alma mater пам’ятниками мистецтва та різними художніми виданнями з історії мистецтва.
Є.К.Рєдін входив у ряд комісій, які працювали при ХІФТ. Так, наприклад, на засіданні, що відбулося 16 жовтня 1894 р. була внесена пропозиція про організації щорічних розкопок курганів і городищ Харківської губернії. Для відпрацювання питань, пов’язаних з висловленою пропозицією, була створена комісія, до складу якої ввійшов Є.К.Рєдін. Слід зазначити, що вчений не формально ставився до роботи, як в цій, так і в інших комісіях. Він особисто брав участь у розкопках, результатом яких стала стаття, написана в співавторстві з М.О.Федоровським. Доповідь «Могильник кургана слободы Сеньково Купянского уезда» була зроблена авторами на засіданні ХІФТ 23 лютого 1899 р. З однієї цієї роботи вже можна судити про Є.К.Рєдіна, як про досвідченого археолога [7, c.14].
Досить скоро Є.К.Рєдін зарекомендував себе чуйною людиною та сумлінним ученим, який не боявся чорнової роботи. Колеги оцінили ці якості Єгора Кузьмича. 28 лютого 1897 р. його обирають секретарем ХІФТ, отримавши 23 виборчі та 1 не виборчу кулю [8, с.VIII]. Головою ХІФТ був вибраний М.Ф.Сумцов.
Діяльність Є.К.Рєдіна в ролі секретаря була різноманітною і полягала у веденні детальних протоколів засідань, у величезній переписці у справах Товариства, у тяжкій роботі редагування «Сборников», у численних доповідях і рефератах, у читанні загальнодоступних лекцій, у складанні газетних повідомлень про кожне засідання і ґрунтовних річних звітів, а також у тому, щоб брати участь у всіх заходах, пов’язаних з Товариством. Є.К.Рєдін «умел во время ответить, навести справку, сделать, что нужно всякому, кто обращался к нему, побывать в разных местах и кончить день, наконец, на заседании ученого общества, в концерте или театре, страстным любителем которых он был» [9, c.22]. До своїх нових обов’язків мистецтвознавець ставився серйозно, про що свідчать рядки адресовані голові Товариства М.Ф.Сумцову: «Секретарь! Звание лестное, но по званию нужно и должную лямку нести, а посему ... давайте должную моему званию работу» [10, c.63].
З листопада 1897 р. Є.К.Рєдін бере активну участь у роботі комісії з організації загальнодоступних читань з демонстрацією, які щойно з’явилися, діапозитивів - «туманных картин». Такі читання влаштовували, головним чином, для учнів старших класів середніх навчальних закладів, а також для бажаючих самостійно поповнити свої знання. Їхня мета полягала в тому, щоб у художній формі, у слові та картинах познайомить слухачів з типовими культурними явищами і пам’ятками тієї чи іншої історичної епохи. В «Списке общедоступных научных чтений со световыми картинами, устроенных Педагогическим Отделом» зазначаються лекції підготовлені Є.К.Рєдіним. Це дві лекції «О римских катакомбах» та лекція «Памятники быта и искусства Помпей». ХІФТ та Педагогічний відділ, який був при ХІФТ, у 1897 р. влаштували в Харкові дев’ять таких читань.
Серед доповідей, прочитаних на засіданні Педагогічного відділу, згадується реферат Є.К.Рєдіна «О главных трудах Буслаева по археологии и истории искусства», а в списку статей, вміщених у «Трудах» відділу, є робота Є.К.Рєдіна та М.Ф.Сумцова «Образовательные чтения, преимущественно для учащихся, устраиваемые П.О.Х.И.Ф. Общества», яка носила педагогічний характер. У науковому відділі «Трудов» повідомляється про роботу Д.В.Айналова та Є.К.Рєдіна «Древние памятники искусства Киева. I. Мозаики и фрески Софийского собора». У бібліографічному відділі «Трудов» опублікована робота Є.К.Рєдіна «Н.Ф.Сумцов. К 25-летию его педагогической деятельности» [11]. До роботи додається «Список…» із 286 назв наукових праць М.Ф.Сумцова, написаних ним з 1878 по 1900 рр. Це був перший прижиттєвий біографічний нарис, присвячений М.Ф.Сумцову. Коли в 1905 р. виповнилось тридцять п’ять років наукова-педагогічної діяльності М.Ф.Сумцова, ювіляра привітав Є.К.Рєдін від ХІФТ і його Педагогічного відділу [12].
Свою суспільну роботу Є.К.Рєдін зосередив на нижчій початковій освіті, беручи активну участь у діяльності Харківського товариства поширення в народі грамотності. Він був обраний попечителем першої щоденної школи Товариства грамотності. Будучи попечителем школи на Москальовці Єгор Кузьмич не міг не помітити нужди багатьох учнів. Тому, коли в 1901 р. виникло Товариство опіки про бідних дітей у найнижчих навчальних закладах м. Харкова, Є.К.Рєдін брав активну участь у його діяльності. 19 листопада 1902 р. він був обраний головою правління Товариства опіки.
Велика увага в роботі ХІФТ приділялась питанням підготовки чисельного зростання наукових кадрів. Після обговорення на засіданнях найкращі студентські роботи опубліковувались у різних виданнях. Для заохочення студентської наукової діяльності при Товаристві встановлюється ряд премій: у 1895 р. – премія ім. О.О.Потебні за найкращі твори з історії російської мови та літератури; у 1906 р. – ім. М.С.Дрінова – у галузі слов’янознавства; у 1909 р. – ім. Є.К.Рєдіна – з історії мистецтва й археології; у 1911 р. – ім. Т.Г.Шевченка – з української історії, етнографії та історії літератури; у 1913 р. була заснована премія ім. М.В.Лисенка за роботи в галузі української етнографії. Унаслідок вжитих заходів, крім інших наукових напрямів, оживляється і робота мистецтвознавчого характеру.
Слід зазначити, що не лише діловими якостями відрізнявся Є.К.Рєдін. Найбільш вираженими його рисами були бездоганне чуття такту, доброта й відкритість по відношенню до інших людей, чи то студенти, чи славетні вчені.
У звіті ХІФТ за 1898/1899 навчальний рік зазначається, що за вказаний період Товариство провело одинадцять засідань. Задля виконань постанови ХІФТ у вище вказаному році була створена комісія із його членів для складання проекту нового уставу, «которая и выработала оный». До складу комісії ввійшли М.Ф.Сумцов, Є.К.Рєдін, Д.І.Багалей, М.С.Дрінов та ін.
26 травня 1899 р., за дорученням Ради Харківського університету та ХІФТ, Є.К.Рєдін брав участь ушановуванні пам’яті О.С.Пушкіна, присвяченого 100-річному ювілею. Від імені Харківського університету та ХІФТ Є.К.Рєдін поклав на могилу поета срібний вінок з надписом «А.С.Пушкину – от Совета Императорского Харьковского университета, 26 мая 1899 года» [13]. Варто звернути увагу на той факт, що працюючи в Рум’янцевському музеї, історик-мистецтвознавець побачив малюнки О.С.Пушкіна й став наполягати на дослідження художнього спадку поета, разом із вивченням його літературної творчості.
Члени ХІФТ брали активну участь у підготовці та проведенні в Харкові Археологічного з’їзду. Будучи секретарем ХІФТ і Харківського попереднього комітету з підготовки ХІІ Археологічного з’їзду, Є.К.Рєдін займався найрізноманітнішими питаннями, що видно із звітів. Так, наприклад, 11 жовтня 1901 р. у своїй доповіді вчений підбив підсумки діяльності ХІФТ за 1900/1901 навчальний рік. Із звітів видно, що протягом року члени Товариства провели вісім засідань, на яких були заслухані 24 реферати. Товариство брало активну участь у роботі Харківського попереднього комітету щодо влаштування Археологічного з’їзду. До відкриття з’їзду було вирішено підготувати видання, присвячене археологічним дослідженням. Також було поставлено завдання створити при історичному архіві етнографічний музей. Члени Товариства заздалегідь готувались і до святкування 100-річного ювілею Харківського університету. У звіті йдеться про збір матеріалів для видання листів, творів і проектів В.Н.Каразіна.
Розмаїтість наукової діяльності Попереднього комітету відбивалась у друкованих роботах. Є.К.Рєдіну була доручена редакція цього видання. У 1902 р. були опубліковані «Труды Харьковского Предварительного Комитета по устройству XII Археологического Съезда», що складалися з двох томів. До першого тому входили протоколи засідань Комітету, а також наукові реферати та дослідження. Другий – був виданий ХІФТ і являв собою ХІІІ том його «Сборника». Він складався із наукових звітів членів комітету щодо археологічних та етнографічних експедицій з дослідженням відповідних матеріалів.
З’їзд працював з 15 по 27 серпня 1902 р. 22 серпня виступив на ньому Є.К.Рєдін. Істориком-мистецтвознавцем був прочитаний реферат «Религиозные памятники искусств Харьковской губернии». Доповідь ученого являла собою звіт про експедицію 1900 і 1901 рр., у результаті яких він обстежував велику кількість церков і монастирів, зібравши величезний фактичний матеріал. Цінність матеріалу полягала в тому, що тут були зібрані найцінніші дані з історії культурного спадку Слобожанщини. Є.К.Рєдін один з перших звернувся до наукового вивчення українського іконопису.
Хороша робота Археологічного з’їзду була зумовлена його прекрасною підготовкою, що було заслугою всього Попереднього комітету і його секретаря Є.К.Рєдіна. Таким чином, учені Харківського університету і члени ХІФТ доклали немало зусиль для виявлення і дослідження українського мистецтва. Мистецтвознавчі матеріали цього періоду здебільшого позбавлені широких узагальнень. Проте велика кількість зібраних фактів дала змогу мистецтвознавцям, таким як Є.К.Рєдін, М.Ф.Сумцов, Г.Г.Павлуцький та іншим поставити питання про національну своєрідність давнього українського мистецтва.
Історик-мистецтвознавець продовжував вивчення пам’ятників релігійного мистецтва і після закінчення з’їзду. Роботи вченого з історії української культури завжди так чи інакше були пов’язані з історією Слобожанщини.
28 лютого 1902 р. ХІФТ святкувало 25-річну річницю своєї діяльності. Голова Товариства проф. М.Ф.Сумцов розпочав засідання промовою, в якій йшлось про роботу ХІФТ, а секретар Є.К.Рєдін прочитав нарис про його вчену діяльність. Промову Єгора Кузьмича, виголошену на урочистому засіданні, було опубліковано окремою брошурою, куди входив додаток, який містив дані про 370 рефератів. Більше 150 рефератів були присвячені історії, культурі, етнографії Слобожанщини та Лівобережної України [14]. Пізніше, вивчаючи діяльність ХІФТ, багато дослідників використали саме цю роботу Є.К.Рєдіна.
17 січня 1905 р. Харківський університет святкував свій сторічний ювілей. До вказаної дати було заплановано підготувати видання ювілейного випуску з історії університету, біографічний словник усіх викладачів, історію кафедр і навчально-допоміжних установ. В архівних документах збереглися відомості про активну діяльність у Комітеті редакторів проф. Є.К.Рєдіна. Його перу належать численні біографічні статті про професорів і викладачів університету. Ученого цікавили також проблеми пов’язані з історією створення окремих кафедр університету, організацією наукової роботи ХІФТ, діяльністю Музею витончених мистецтв та старожитностей. Так, наприклад, 12 грудня 1903 р. було заслухано повідомлення про надходження до Комітету нарисів Історико-філологічного Товариства, складених Є.К.Рєдіним. Учений склав бібліографію своїх праць, яку було вміщено до його біографії, написаної ним самим [15]. До робіт присвячених історії університету потрібно віднести і роботи, в яких вивчались життя та діяльність А.М.Матушинського, І.Є.Бецького, А.М.Алфьорова, численні некрологи та біографічні нариси.
25 січня 1907 р. Є.К.Рєдіна обрали на посаду редактора журналу «Записки Харьковского университета» [16, с.80].
Є.К.Рєдін був нагороджений орденами Анни 3 ступеня та св. Станіслава 2 ступеня [17, с.720].
Така інтенсивна і різностороння діяльність позначилась на здоров’ї Є.К.Рєдіна несприятливим чином. У травні 1907 р. історик-мистецтвознавець тяжко захворів. Незважаючи на хворобу, Є.К.Рєдін продовжував виконувати свої обов’язки. Учений зберіг свіжість думок до останнього. За день до смерті він попросив М.Ф.Сумцова виконати декілька доручень щодо видання XVIII тома «Сборника», що виходив під його редакцією.
Професор Харківського імператорського університету, доктор наук Є.К.Рєдін помер 27 квітня 1908 р.
12 квітня 1909 р. відбулося публічне засідання ХІФТ у пам’ять Є.К.Рєдіна. Засідання відкрив вступною промовою голова Товариства М.Ф.Сумцов. Промовець заявив, що пам’ять умерлого буде ушанована, відповідно до постанови Товариства, по-перше, виданням ХІХ тома «Сборника» на честь Є.К.Рєдіна; по-друге, улаштуванням у його пам’ять публічного засідання; по-третє, заснуванням при Харківському університеті премії ім. Є.К.Рєдіна за найкращі студентські роботи з історії мистецтва та археології [18].
У статті автор намагався лише узагальнено охарактеризувати одну із сторін життя секретаря ХІФТ Є.К.Рєдіна. Ще потрібно належно оцінити величезний науковий спадок, педагогічну та громадську діяльність видатного російського й українського ученого-мистецтвознавця, «людини золотого серця», професора Харківського університету Є.К.Рєдіна.
Література
1. Фрадкин В. До питання про суспiльно-полiтичнi погляди членiв Харкiвського iсторико-фiлологичного товариства // Збiрник Харкiвського iсторико-фiлологичного товариства. - Харкiв, 1994. - Т.2. - С.3-14.
2. Фрадкин В.З. Харьковское Историко-филологическое Общество (1877-1919 гг.) // История и историки. Историограф. ежегодник. 1979. - М.: Изд. «Наука», 1982. - С.223-248.
3. Отчет о деятельности ХИФО за 1892/93 гг. // СХИФО. - Харьков, 1893. - T.5.
4. Отчет о деятельности ХИФО за 1893/94 гг. // СХИФО. - Харьков, 1894. - T.6.
5. Редин Е.К. Ф.И.Буслаев. Обзор трудов его по истории и археологии искусства. - Харьков, 1898.
6. Редин Е.К. Профессор Никодим Павлович Кондаков. К тридцатилетней годовщине его учено-педагогической деятельности // ЗРАО. – 1897. – Т.9. – Вып.3-4. – С.1-40.
7. Скирда В.В. Професор Є.К.Рєдiн як археолог // Четвертi Cумцовськi читання. Матерiали наукової конференцiї, присвяченої 135-рiччю з дня народження Є.К.Рєдiна. - Харкiв, 1999. - С.13-15.
8. Отчет о деятельности ХИФО за 1896/97 гг. // СХИФО. - Харьков, 1897. - T.10.
9. Айналов Д. Памяти Е.К.Редина. (Некролог) // ЖМНП. - 1908. - Ноябрь. - С.18-24.
10. Сумцов Н. Человек золотого сердца. (Профессор Егор Кузьмич Редин). – Харьков,1909.
11. Редин Е.К. Профессор Николай Федорович Сумцов. К двадцатипятилетней годовщине его учено-педагогической деятельности. – Харьков, 1900.
12. Редин Е.К. Профессор Николай Федорович Сумцов: К 30-летней годовщине его учено-педагогической деятельности. – Харьков, 1906.
13. Отчет о состоянии и деятельности Императорского Харьковского университета за 1899 год // ЗХУ. – 1900. – Кн.2. – С.73.
14. Редин Е.К. Ученая деятельность историко-филологического общества при императорском Харьковском университете за первые двадцать пять лет его существования. (1877-1902). - Харьков, 1904.
15. Редин Е.К. [Автобиография] // Историко-филологический факультет Харьковского университета за первые сто лет его существования (1805-1905): История. Биографический словарь прфессоров и препподавателей / Под ред. М.Г.Халанского и Д.И.Багалея. - Харьков: Изд. ун-та, 1908. – С.307-311.
16. Кульбакин С.М. Редакционный комитет по изданию «Записок Харьковского университета» // Ученые общества и учебно-вспомогательные учреждения Харьковского университета (1805 - 1905 гг) / Под ред. проф. Д.И.Багалея и проф. И.П.Осипова. – Харьков, 1911. - С.76-80.
17. Список лиц, служащих по ведомству Министерства Народного просвещения на 1907 год. – СПб., 1907.
18. Сборник Харьковского историко-филологического общества. Т.19: Изд. в память проф. Е.К.Редина. - Харьков, 1913. Список скорочень 1. ЗРАО - Записки императорского Российского археологического
Общества
2. ЗХУ - Записки императорского Харьковского университета
3. СХИФО - Сборник Харьковского историко-филологического общества
5. ХИФО - Харьковское историко-филологическое общество
6. ХІФТ - Харківське історико-філологічне товариство Резюме
Работа «Е.К.Редин – член Харьковского Историко-филологического Общества» посвящена выдающемуся ученому, украинскому и российскому историку-искусствоведу, профессору Харьковского университета Е.К.Редину. В статье рассматривается круг научных интересов исследователя, пишется о его работе в ХИФО. Автор говорит о вкладе ученого в подготовку и работу ХІІ Археологического съезда. В выводах констатируется, что Е.К.Редин многое сделал для развития отечественной искусствоведческой науки. Summary
The work «Y.K.Redin - secretary of Kharkov Historic and Philological Societ» is devoted to the outstanding scientist, Ukrainian and Russian history and art expert, professor of Kharkov university Y.K.Redin. The article covers his scientific interests, describes his work in Kharkov Historical and Philological Society. The authour narrates about the scientist’s contribution into organisation and work of the XII – th Archeology conference. In conclusion it is stated that Y.K.Redin did a lot for the development of history-of-art school in his country.
|
